Місцеві органи влади багаторазово висловлювалися проти ЛГБТ-пропаганди та ініціатив змінити сімейне законодавство на користь гомосексуалістів. У квітні 2023 року Львівська обласна рада звернулася до Президента України з вимогою не запроваджувати одностатеві так звані партнерства в Уркраїні.
У травні того ж року ЛГБТ-активіст Петро Жеруха подав позов до суду на Львівську облраду, вимагаючи визнати її звернення таким, що «підбурює до дискримінації». У самому зверненні місцевого органу йдеться про неконституційність пропозиції запровадити одностатеві партнерства, а також міститься засудження маніпуляції, які використовують прихильники таких союзів:
«Гомосексуальний порядок денний автори законопроєкту маніпулятивно й агресивно протиставляють російському світогляду, прирівнюючи таким чином противників гомосексуалізму до проросійських елементів.
Відтак свою пропозицію надати державне визнання гомосексуальним союзам ототожнюють з турботою про армію, наголосивши, що через невелику кількість гомосексуалістів у Збройних Силах України, держава має виконувати вимоги ЛГБТ», – йшлося у зверненні.
Також депутати облради наголосили на неприпустимості гендерної пропаганди в освіті та нагадали про досвід 2018 року. Тоді громадськість і Всеукраїнська рада церков та релігійних організацій домоглися призупинення впровадження гендерної ідеології в законодавство.
6 вересня суд ухвалив рішення на користь позивача Жерухи, однак не визнав зміст звернення депутатів дискримінаційним. Основний аргумент судді — це невідповідність звернення до повноважень органів місцевої влади, адже вони мають право вирішувати лише питання місцевого значення, а не державного. При цьому суд заперечив дискримінаційність висловлювання, спираючись на чинне законодавство:
«Суд, надаючи оцінку змісту спірного звернення через призму Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», не вбачає, що висловлення депутатами обласної ради власної позиції у зверненні щодо неухвалення проєкту закону є підбурюванням до дискримінації осіб з ЛГБТ+ спільноти».
Все це судове протистояння пов’язане законопроектом №9103, зареєстрованим у березні 2023 року, який передбачає запровадити окремий інститут цивільних партнерств. Ініціатором є депутат від «Голосу» Інна Совсун. Презентуючи подання документа, вона заявляла про «потребу підтримати ЛГБТ-військових», що є поширеною маніпуляцією гендерних лобістів під час війни. Вона та інші законотворці визначають цивільне партнерство буквально сімейним союзом, який матиме правові наслідки, подібні до сімейних.
З поразки Львівської облради в суді можна зробити кілька висновків про нинішній стан боротьби за захист сімейних цінностей:
1. Громадськість має звертатися з вимогою зупинити розгляд цього законопроекту безпосередньо до народних депутатів, які й будуть визначати його подальшу долю.
2. ЛГБТ-лобісти будуть і надалі використовувати образ військових для проштовхування своїх інтересів, ігноруючи погляди більшості військовослужбовців.
3. Відсутність окремої ознаки сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності в антидискримінаційному законодавстві є нормою, яку варто зберегти і захищати. Пропозиції запровадити особливий захист для ознак сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності потенційно є загрозою свободі слова та віросповідання. Приклади цього ми вже спостерігаємо в низці європейських країн, де заперечення прийнятності одностатевих стосунків карається законом.