Радянський режим вбив дуже багато християн, зокрема й священників, пасторів та євангелистів. Однією з найвідоміших жертв НКВС серед протестантів став Іван Воронаєв — пастор і відомий п’ятидесятницький проповідник. Він заснував численні п'ятидесятницькі церкви, які пережили радянський період переслідувань та передали віру своїм нащадкам для кращих часів свободи віросповідання, яку маємо в Україні.
Справжнє ім’я Івана Воронаєва — Микита Черкасов. Він Народився 16 квітня 1885 року в Оренбурзькій губернії та зростав у багатодітній сім'ї козаків. Проте життєвий шлях привів його до глибокого пізнання та служіння Богу і на початку ХХ століття, під час служби в царській армії, він познайомився з баптистами та їх вченням, що стало поворотним моментом у його житті.
У 1908 році через релігійні переконання Черкасов вирішив покинути військову службу. Через це його звинуватили в ухиленні від служби з політичних причин, що могло призвести до суворого покарання. Щоб уникнути переслідувань, він змінив своє ім’я з Микити Черкасова на Івана Воронаєва, і в 1912 році емігрував через Китай і Японію з родиною до Сполучених Штатів.
В Америці він присвятив себе служінню. У 1913 році був рукопокладений на пастора і почав активно проповідувати серед слов’янської діаспори. Спочатку Воронаєв очолював одну з баптистських церков, але згодом приєднався до п’ятидесятницького руху, який саме в той час активно поширювався в США. Воронаєв заснував першу слов'янську п'ятидесятницьку церкву та присвятив життя поширенню Євангелія.
Але його мрією було служіння не в Америці, а повернення на батьківщину з метою проповіді Євангелія тут, для людей, які ще нічого не знали про п’ятидесятницький рух. У 1921 році Іван Воронаєв зі своєю сім'єю та групою одновірців прибув до Одеси, де заснували одну з перших п’ятидесятницьких церков в Україні. Його проповіді про духовне оновлення та хрещення Духом Святим швидко поширилися та привернули увагу тисяч українців.
Воронаєв мав дуже великий потенціал і талант до проповіді Божого Слова, проте на заваді цьому стали історичні обставини 1920-х. Після приходу до влади комуністів влада посилила антирелігійну політику, а після 1929 року розпочалися активні репресії проти віруючих. У 1930 році Воронаєва заарештували за «контрреволюційну діяльність» і відправили до концтабору на Соловки. Там його піддавали тортурам і примушували зізнатися у шпигунстві на користь США, проте євангеліст пережив всі випробування і залишився вірним своїй вірі.
У 1936 році Воронаєва ненадовго звільнили, але вже через кілька місяців знову заарештували. Свободи він більше не побачив. 5 листопада 1937 року, за постановою радянської «трійки» УНКВС, його стратили комуністи. Донині залишається невідомим точне місце його поховання.
Стійкість Івана Воронаєва і відданість своїй вірі продовжує надихати українських євангеліків донині. Сучасна російська агресія супроводжується масштабними репресіями проти протестантів на окупованих територіях України, які багато в чому нагадують переслідування, з якими Воронаєв стикався у радянські часи. Окупанти закривають будинки молитви, забороняють богослужіння, а релігійних лідерів затримують, катують, а також за традицією звинувачують у «роботі на спецслужби США». Ця історія багато в чому повторюється, проте маємо надію, що ця імперія зла рано чи пізно матиме свій вирок.
