Ні для кого не секрет, що російське православ’я дуже далеке від щирого служіння Богу, а вірність РПЦ стала тотожною вірності державному апарату в Кремлі. Це виявляється не лише в підміні духовних авторитетів, але й через вчинення зла щодо тих, хто дійсно шукає виконання Божих заповідей.
Як повідомляють Букви, в московському храмі Живоначальної Трійці стався інцидент: парафіянина, який ділився зі священником своїми антивоєнними поглядами, затримали після доносу настоятеля храму Андрія Ткачова. За словами затриманого Олексія Севастьяненка, священник доповів про його висловлювання, в яких той цитував біблійні заповіді «Не вбий» та «Не бажай дому ближнього свого». Наразі його зобов'язали перебувати під вартою принаймні добу, а звинувачення наразі не розголошуються.
Цей вчинок священника є прикладом тотальної аморальності того, чим є сьогодні РПЦ. Слушні зауваження щодо біблійних заповідей перетворилися на привід до репресій, хоча людина шукала правди Божої. Це вчергове доводить, що РПЦ не має жодного відношення до виконання Божої волі і Його заповідей.
Андрій Ткачов, настоятель цього храму, неодноразово висловлювався за російську військову агресію і підтримував молитву про «Святу Русь», яку РПЦ впровадила у 2022 році після початку війни проти України. Саме через відмову читати цю «молитву» проголошення легалізації агресії був відсторонений від служіння попередній настоятель храму Олексій Умінський. Його наступник Ткачов вже став відомий на Росії як затятий прихильник ідеології «русского міра», хоча сам є уродженцем Львівщини і до 2014 року служив в УПЦ (МП).
Раніше він стверджував, що Україна «заселена росіянами, які збожеволіли» та називав її «заповідником різних релігійних течій, крім канонічного православ'я». Ткачов донині підтримує російську війну проти України та входить до санкційного списку з 2023 року.
Сьогодні на Росії сформовані всі обставини і передумови для того, щоб дати належну оцінку сутності російського православ'я. На міжнародному рівні ми часто чуємо звинувачення України в буцімто переслідування православних, хоча це жодним чином не стосується догматики чи реального прояву обмеження свободи віросповідання. Натомість ми спостерігаємо, як структура котра зветься Російською Православною Церквою вже давно не відображає базових моральних принципів і чеснот християнства. Все це потребує належної оцінки з боку Всесвітньої Ради Церков та інших християнських об’єднань.
