10 років тому в центрі Києва загинули десятки протестувальників. 20 лютого стало найкровопролитнішим днем, коли снайпери відкрили вогонь по мирних демонстрантах, вбивши понад 50 осіб. Всього за період Революції Гідності загинули щонайменше 107 осіб, які увійшли в історію як Небесна Сотня.
Під час Революції Гідності сотнями називали самоорганізовані загони захисту протестувальників, адже після низки спроб розігнати мітингарів постала гостра потреба фізично захищати протест. Це продовження давньої української військової традиції, яка сягає часів козацтва та боротьби за українську державність після Першої світової війни. Всього у часи Майдану було сформовано близько сорока сотень, кожна з яких мала свої особливості, а термін «Небесна Сотня» був символічною назвою жертв режиму.
Розстріл Небесної Сотні був кульмінацією тримісячної боротьби, яка тривала з листопада 2013-го. Подібно до січневого загострення, трагічні події лютого розпочалися 18 лютого із маршу протестувальників від Майдану Незалежності до Верховної Ради. У той день відбулися жорстокі сутички між протестувальниками та силовиками, що призвело до загибелі десятків людей. 20 лютого став найкровопролитнішим днем, коли снайпери відкрили вогонь по демонстрантах, вбиваючи десятки мирних громадян.
20, 21, 22 лютого 2014 року — це дні усвідомлення великого перелому, того, що нічого вже не буде так, як раніше. Під гімн України та трагічне «Пливе кача» формувалася нова Україна. Лютневі події на Майдані стали відправною точкою нового етапу в історії України, поворотним моментом, коли вже не було шляху назад, коли варто залишити в минулому всі малоросійські комплекси та рухатися вперед до фактичної незалежності.
Загибель Небесної Сотні стала великою раною на тілі народу. Коли ще ця рана кровоточила, народ став до нової оборони. За короткий термін сформувався ідейний кістяк захисту від російської агресії і роль Майдану в цьому була ключовою. Три місяці загальноукраїнського загартування породили потужний добровольчий та волонтерський рухи, які взяли на себе основне навантаження військової оборони весни-літа 2014 року.
На цьому етапі війни у деяких українців може з’явитися спокуса будувати теорії альтернативної історії без Майдану, жертви Небесної Сотні й війни. Такі фантазії — одзнозначно хибна дорога з кількох причин. Ми абсолютно не знаємо всіх обставин і процесів довкола нас, тому найменша зміна може нести непередбачувані наслідки. Якщо хтось ностальгує за життям у 2013-му, то це не означає, що той момент міг бути чимось сталим і незмінним. І нарешті всі події з 2014 року є розкриттям справжніх намірів Кремля, який давно планував агресію і поглинання України.
Жертва героїв Майдану залишається потужним нагадуванням про значення тих змін, патріотичних перетворень, які поставили крапку в геополітичній невизначеності України. Революція Гідності принесла переосмислення патріотизму, декомунізацію, зміну державницьких пріоритетів і цінностей значної частини українців. Ми по-новому стали сприймати мову та значення історії, каялися за гріхи комунізму, а підйом патріотизму став основою для успішного зміцнення та розбудови армії.