Чи має значення мова? Питання, яке в Україні спричиняло гарячі дискусії, завжди мало однозначну відповідь у наших ворогів – так. Для москви мова завжди мала значення. Росія боролася з українською мовою протягом всього періоду окупації. 30 липня згадуємо про один з епізодів імперського культурного гніту – видання Валуєвського циркуляра.
Саме цього дня 1863 року міністр внутрішніх справ Російської імперії Петро Валуєв видав циркуляр (наказ), яким заборонялося друкувати навчальну та релігійну літературу українською мовою. Символічним був привід видання циркуляру — запит щодо друку перекладу Євангелій українською мовою. З огляду на державний статус Російської православної церкви, питання релігійної літератури стосувалися й імперських інтересів, тому влада намагалася контролювати, якою мовою будуть друкуватися релігійні книги.
Валуєвський циркуляр містив абсолютно імперську мотивацію заборони української мови. В тексті указу знаходимо слова, які абсолютно відповідають наративам сучасних російських пропагандистів: “…Ніякої особливої малоросійської мови не було, немає і бути не може, і що наріччя їх, вживане простолюдом, є ні чим іншим, як російською мовою, лише зіпсованою впливом Польщі…”
Заборона друку книг навчальної та релігійної тематики була лише початком, бо через 13 років імператор видає Емський указ, яким українська мова витіснялася з усіх сфер публічного життя. Це були цілеспрямовані кроки русифікації й асиміляції українського народу.
Валуєвський циркуляр, Емський указ і ще десятки різноманітних заборон, обмежень і створення статусу меншовартості для української мови в радянську епоху дали свої плоди у вигляді русифікації та Це тривало десятиліттями, однак навіть репресивна імперська машина не змогла остаточно знищити національні і державницькі прагнення нашого народу, чому прикладом є Українська революція та всі подальші спроби вибороти незалежність.
