Так часто звідусіль лунають лозунги, що життя людини – це найвища цінність. Але чи насправді сучасний світ такий гуманний і благородний, коли вбивства лікарями трактуються як «право на смерть» та «свобода вибору»? В сучасному постмодерному світі все будується на абсурдності та різних трактуваннях. Одні й ті ж люди виступають проти смертної кари для терористів і вбивць, але підтримують легалізацію вбивств невинних людей.
17 років тому Бельгія легалізувала евтаназію – вбивство невиліковно хворої людини лікарем. Саме в цей день 2002 року набрало чинності травневе рішення парламенту про дозвіл на “легку смерть” Бельгія стала однією з перших держав світу, яка декриміналізувала евтаназію.
Тема спричинення смерті лікарем не нова. Це питання було підняте ще в стародавній Греції. В клятві Гіппократа, зокрема чітко прописувалася заборона на такі дії: «Я не дам нікому, хто просить у мене, смертельного засобу і не покажу шляху для подібного задуму». В ХХ столітті з поширенням ідей євгеніки питання евтаназії у суспільному дискурсі набуває нових обрисів. Сьогодні прихильники вбивства тяжкохворих людей (які називають себе «правозахисниками») не згадують, де евтаназія набула не просто поширення, а стала державною політикою. А сталося це в Третьому Рейху. Там існувала ціла програма зі знищення тяжкохворих, людей з інвалідністю та вродженими захворюваннями. В Бельгії основними лобістами законопроєкту, що легалізував вбивство лікарями, були депутати від партії Зелених. Легалізації евтаназії передувала тривала дискусія: противники вбивства (християнські демократи) вимагали збереження життя і недопущення самогубств руками медиків. Прихильники «легкої смерті» аргументували це правом вибору та критикували опонентів за «нав’язування своєї моральної точки зору». Врешті-решт, парламент проголосував схвально (86 – за, 51 – проти), що стало небезпечним прецедентом на майбутнє. Пізніше цей процес тільки прогресував. З 2014 року в Бельгії добровільна смерть через ін’єкцію стала легальною і для дітей. Тоді парламент знову розширив можливість для медичних вбивств, які отримали невиліковно хворі діти меншого віку. Це стало легальним за умови, що вони зробили цей вибір «усвідомлено» та були ментально спроможні ухвалювати таке рішення (щоправда, об’єктивних критеріїв для визначення усвідомленості й готовності не було затверджено). Сьогодні Бельгія залишається єдиною державою, де немає вікових обмежень на евтаназію. У сусідніх Нідерландах таке обмеження встановлено для дітей до 12 років.
