4 жовтня 1535 року надрукована перша повна англомовна Біблія Майлза Ковердейла

Майлз Ковердейл використовував німецькомовний варіант Мартіна Лютера для перекладу Старого Заповіту, а в основу свого перекладу Нового Заповіту він поклав англомовний варіант Вільяма Тіндейла, який з’явився у 1525 році. Крім того, він користувався надрукованими англійськими перекладами П’ятикнижжя та книги пророка Йони, підготовленими Тіндейлом.

Дослідники не впевнені щодо місця друку першої повної англомовної Біблії, але цілком ймовірно, що це було місто Антверпен. Як бачимо, Біблія на рідній мові дуже часто знаходила шлях до свого народу із зарубіжжя. Як Франциск Скорина друкував першу Біблію для свого народу в чеській Празі, так Тіндейл та Ковердейл змушені були друкувати свої переклади у Голландії та Німеччини, оскільки на батьківщині це було неможливо.

Однак вони робили перший крок для того, щоб Біблія починала друкуватися і на території їхніх країн. Так, вже в 1522 році Скорина друкує біблійні тексти у Вільнюсі, а Майлз Ковердейл у 1539 році вперше видає свою Біблію у двох форматах у самій Англії. Його переклад, виданий у половину друкованого аркуша (in-folio), вперше отримує королівську ліцензію і входить в історію під назвою «Велика Біблія», яка друкувалася в Англії за наказом самого короля Генріха VIII. Зовсім нещодавно англійський монарх, по навіюванню від католицьких єпископів, забороняв Вільяму Тіндейлу друкувати Біблію в Англії, але пройшло п’ятнадцять років і все змінилося.