6 жовтня 1536 року в Антверпені був спалений англійський реформатор, перекладач Біблії на англійську мову Вільям Тіндейл.
Вільяма називають «батьком англійської Біблії» та «архітектором англійської мови», так як з тексту його біблійних перекладів безліч влучних висловлювань потрапили у лексичний стандарт англійської мови, а наступні перекладачі брали переклад Тіндейла за основу своїх праць.
Ставши священиком після закінчення Кембриджу, Вільям володів сімома мовами і відчував потребу у тому, щоб віруючі мали Слово Боже рідною мовою. Не знайшовши підтримки з боку місцевого єпископа, Тіндейл був змушений виїхати до Європи, де у вільних протестантських містах, таких як Гамбург, Віттенберг та Вормс, він здійснив свою мрію.
У 1525 році у Гамбурзі Тіндейл надрукував Новий Заповіт, який одразу був проголошений єретичним і забороненим для читання в Англії, тому що там у цей час правив король Генріх VIII, який був католиком. Незважаючи на заборону, переклад Тіндейла поширювався в Англії таємно і був дуже затребуваним, про що свідчить той факт, що у 1566 році відбулося вже сорокове перевидання Нового Заповіту. Тіндейл не зупинився на цьому і, перебуваючи в еміграції у Європі, готував переклад і Старого Заповіту з івриту – були надруковані П’ятикнижжя та Книга Іони.
Однак вороги Тіндейла схопили його у 1536 році в Антверпені і віддали на спалення. Як зазначає англійський історик Джон Фокс, у своїй останній молитві Вільям вигукнув «Боже, відкрий очі королю Англії!» Цікаво, що наступного року король приєднався до табору протестантів і наказав друкувати Біблію англійською мовою в Лондоні, яка вийшла у 1539 року і була названа «Великою Біблією».
На момент спалення Тіндейла були вже надруковані понад 50 тисяч примірників його перекладу Нового Заповіту і окремих книг Старого Заповіту, що надихнуло інших перекладачів на продовження його справи. Сам же перекладач і першодрукар англійської Біблії вважається однією з найбільш впливових і ключових фігур англійської історії XVI століття, а плід його справ має відгомін і досі.
