20 вересня 1522 року з’явився Новий Заповіт німецькою мовою у перекладі Мартіна Лютера

На думку відомого історика Філіпа Шафа, це був один з найвагоміших внесків Лютера у Реформацію німецьких князівств, оскільки видання цього перекладу зробило Біблію настільною книгою в церквах, школах і будинках німців. Переклад був зроблений Мартіном у той час, коли він перебував у Вартбурзькому замку, ховаючись від переслідування під ім’ям «Юнкер Йорг».

Хоча і до Лютера вже існували переклади на німецьку, він зумів створити текст, який найбільш вдало передавав народні говори того часу і був зрозумілим більшості людей. В основу перекладу він поклав саксонський діалект, який був збагачений словами з творів німецьких поетів і письменників. Оскільки це видання стало найбільш поширеним і впливовим, то Мартін Лютер зумів через нього вплинути на формування мови німецького народу, а також на його єднання.

Під час перекладу Лютер в основному користувався другим виданням грецького перекладу Нового Заповіту Еразма, звертаючись таким чином до мови оригіналу. Пізніше переклад Лютера був масово розповсюджений і перекладений на інші мови, здобувши поширення і в інших країнах.

Трохи пізніше, в 1534 році, на світ з’явився і повний переклад Біблії на німецьку мову, над яким Лютеру допомагали працювати ще ряд протестантських богословів і вчених того часу.