21 травня 1690 року помер Джон Еліот, знаменитий пуританський місіонер англійського походження, який отримав прізвисько “апостола для індіанців” за своє жертовне християнське служіння серед індіанців Північної Америки.
Джон Еліот народився в 1604 році в Англії. Здобувши освіту в Коледжі Ісуса в Кембриджі, Джон відправляється в 1631 році за океан в Бостон (Массачусетс). Він був засновником однієї з перших латинських шкіл для хлопчиків в Роксбері (Массачусетс) в 1645 році, яка є найстаршою безперервно працюючою школою Америки.
Джон Еліот став одним з укладачів першої друкованої книги на території американських колоній – “Массачусетська книга псалмів». У 1663 році він переклав на мову індіанців Біблію і видав її, а в 1666 році в світ з’явилися його “початки індіанської граматики”.
Еліот був також автором книги “Християнська держава, або громадянська політика висхідного Царства Ісуса Христа”. Він був засновником більше десятка “молитовних міст”, де жили і управляли християнізовані індіанці.
Після себе він теж залишив сина Джона Еліота-молодшого, який також став пастором, як і його син та онук.
