4 грудня 1585 року народився Джон Коттон (John Cotton) – один з перших пасторів і вчителів колоніальної Америки.
Джон народився у Дербі в Англії. Навчався в Трініті коледжі та Еммануель коледжі Кембриджського університету, після закінчення яких став служителем церкви в Бостоні, Лінкольншир. Належачи до пуритан, Джон цурався пишності і церемоній офіційної англіканської церкви і проповідував у простій манері. Оскільки офіційна церква посилила тиск на священиків-нонконформістів, то Коттону довелося ховатися, а наступного року вони з дружиною вирушили до Нової Англії.
Після прибуття до Массачусетсу, Джон Коттон був охоче прийнятий як служитель бостонської церкви, де служив проповідником до кінця свого життя. Він заклав початок Конгрегаціоналістській церкві, яка представляла собою співтовариство самоврядних незалежних християнських громад.
Його книги «Шлях Церков Христа в Новій Англії» (1645) і катехізис для дітей «Молоко для дітей …» (1646) стали надзвичайно популярними в Америці, скеровуючи духовне виховання дітей і дорослих. Авторитет Коттона як духовного лідера став найвищим у тогочасній Нової Англії і до теперішнього часу він вважається одним з духівників американського народу.
