5 квітня 1649 року в Бостоні помер один з найбільш відомих лідерів пуритан-засновників Нової Англії, перший губернатор Массачусетсу Джон Вінтроп.
Джон народився в заможній і впливовій сім’ї в Англії. Його батько володів маєтком Groton Manor, який придбав у самого англійського короля Генріха VIII. Виховання Вінтропа відповідало його статусу. У 15 років він вступив до Трініті-коледжу Кембриджа. Уже в 17 років він одружився на дочці ессекського сквайра і наступного року у них народився перший з його шістнадцяти нащадків.
Вінтроп вивчав юридичні науки і деякий час виконував обов’язки судді і державного службовця. Близько двадцяти років Джон вів відносно тихе життя сквайра у своєму Гротоні, навіть і не думаючи про зміну обставин. Уже в той час він був глибоко віруючою людиною. З підліткового віку Джон привчив себе до регулярного читання Писання і молитов, і був ревним пуританином, вважаючи себе обраним для спасіння або, згідно з термінологією пуритан, для «святості».
Його духовний досвід підштовхнув його до громадської активності. Як і інші видатні пуритани, він прагнув принести світло у навколишній гріховний світ. Він брав участь у парламентській опозиції, виступав за незалежність суду, засуджував корупцію. Після сходження на престол Чарльза I, який проводив антипуританську політику, Вінтроп втратив свій пост. Тому, коли в 1629 році компанія Массачусетської затоки (Massachusetts Bay Company) отримала королівську хартію на заснування заокеанської англійської колонії Нова Англія, то Джон Вінтроп продав свій маєток і разом з сім’єю переселився за океан, прагнучи побудувати християнську спільноту – «місто на вершині гори», про яке він писав у своїх творах.
20 жовтня 1629 року він був обраний першим губернатором Нової Англії. З моменту свого обрання в 1629 році і до своєї смерті в 1649 році, Джон Вінтроп вісімнадцять років займав керівні посади губернатора або віце-губернатора. Він був справжнім релігійним і політичним лідером ранньої Америки, який міг протистояти як більш релігійно консервативним діячам на кшталт Томаса Дадлі, так і більш ліберальним Роджеру Вільямсу і Генрі Вейну. Хоча сьогодні деякі його методи можуть виглядати авторитарними, вони були значною мірою виправдані. Так, він виступав проти «необмеженої демократії», вважаючи її найбільш «підлою і поганою серед форм правління». Тому він відмовлявся поширити виборчі права на всіх, надаючи їх тільки певній перевіреній релігійній частині суспільства.
Багато інших сусідніх колоній були засновані вихідцями з Массачусетса, яких не все влаштовувало в місцевих правилах – тому вони намагалися втілити свої суспільні ідеали на новому місці, народжуючи різноманітне, але затверджене в християнській вірі американське суспільство. Серед засновників нових колоній ми знаходимо і сина Джона Вінтропа – Джона Вінтропа (молодшого), який продовжив справу батька, ставши одним із засновників і губернаторів колонії Коннектикут.
Джону Вінтропу старшому належить і значна письмова спадщина, як одному з перших істориків Америки. Він автор «Історії Нової Англії (1630-1649 рр)», «Моделі християнської чесноти» (A Modell of Christian Charity, 1630) і особистих заміток, які сьогодні відомі як «Щоденник Джона Вінтропа» (The Journal of John Winthrop).
Сьогодні Джон Вінтроп широко шанований серед американців, як один з людей віри, які започаткували славну історію Америки.
