1945 рік увійшов в історію довгоочікуваною перемогою союзників у Другій світовій війні. Шість років світових потрясінь завершилися, однак остаточній перемозі передували безпрецедентні бомбардування Японії надпотужною зброєю.
6 серпня перед остаточною нищівною поразкою держав Осі (з них на той час бойові дії продовжувала вести лише Японії) американська авіація бомбардувала Хіросіму – місто на південному заході країни. Цей наліт не мав аналогів в історії, адже на місто була скинена зброя нового типу – ядерна бомба.
Скинена на Хіросіму лише одна бомба під кодовою назвою «Малюк» знищила за різними підрахунками від 90 до 160 тисяч людей. Через три дні американці повторили бомбардування, але вже міста Нагасакі, де загинули до 80 тисяч людей. Після цього розв‘язка війни була вже вирішена. Шок від масштабу руйнації змусив японців у короткі строки капітулювати.
Сьогодні у світі все ще тривають дискусії про доцільність американського бомбардування Але також треба відати належне японському народу. Після такого фізичного і психологічного нищівного удару японці змогли не лише відродити державу, але й досягти грандіозного економічного процвітання.
Якщо в 1945 році ядерною зброєю володіли тільки Сполучені Штати Америки, то в наступні десятиліття її виготовили й в інших потужних країнах. В часи Холодної війни питання ядерної війни й можливих глобальних руйнацій було основним стримуючим фактором недопущення глобальної гарячої війни, хоча постійна її загроза тримала в напруженні практично весь світ.
Бомбардування Японії було перше й поки що останнє застосування ядерної зброї в бойових умовах. Хіросімський прецедент продемонстрував дійсно страшну міць воєнних можливостей людства і на сьогодні факт наявності ядерної зброї є одночасно як важелем стримування, так і потенційної загрози. Найбільша небезпека залишається від агресивно налаштованих держав (Російська Федерація, Північна Корея) та держав з тліючим, але потенційно масштабним конфліктом (Пакистан та Індія).
