Свято державності в середині літа — досить нова традиція, але суть свята розкриває понад тисячолітню історію. Україна має День Незалежності, однак сьогоднішнє свято про дещо інше. День Української Державності — це про традицію, послідовність і вкоріненість прагнення до незалежності й суверенності, яку ми несемо через віки.
Чому саме 15 липня? Згідно з переказами, саме цього дня 988 року Володимир Великий наказав хрестити Русь. Зв’язок хрещення і державності не випадковий, адже християнська віра була фактором єднання і власне цивілізованості на той час. Хоча над прямим зв’язком між державою Рюриковичів та сучасною демократичною Україною можна багато дискутувати, проте в нашому народі завжди існували традиції і прагнення до державності.
Це довга й насичена історія: Київська Русь, Галицько-Волинська держава, Військо Запорозьке, УНР та ЗУНР, Українська держава, Карпатська Україна і нарешті сучасна незалежна Україна - це лише приклади власне української державності. Ці етапи були болючими для нашого народу, ми століттями шукали свободи та власної країни. Здобувши незалежність у 1991 році ця історія не закінчилася і ми донині виборюємо право на державність, власний дім для нації.
Збереження української державності — це велике Боже благо, адже, попри масштаб і силу ворога, Україна продовжує боротися і захищати наші землі і людей. Сьогодні з’явилося чимало критиків держави, її авторитету і важливості. Попри всі можливі недоліки, ми не маємо іншого дому й іншої землі, тому захист і утвердження України є єдиним і безальтернативним шляхом для життя народу.
Останні 10 років продемонстрували, що означає альтернатива. Історія так званих «ДНР» і «ЛНР» була розтягненим в часі періодом безперспективності й ізольованості, але найгірше - це залучення їх населення до агресивної війни проти України і як результат - масові втрати ще 2022 року. Не кращою була й залишається перспектива окупованих територій після повномасштабного вторгнення. Розправи над цивільними, катування, мобілізація до окупаційних військ і, звичайно, продовження воєнної небезпеки, безперспективність і безправність.
Щоб не допустити поширення цього сценарію та звільнити вже захоплені території українське військо продовжує боротися, захищати й утверджувати саме державність для нашого народу. Цінуймо це, поважаймо захисників і всіх, хо наближає перемогу!
