9 березня 1422 року загинув гуситський священик Ян Желівский, один із лідерів Празького повстання гуситів 1419 року, яке стало початком гуситських війн.
Желівский був послідовним прихильником вчення Яна Гуса і став одним з духовних лідерів свого народу. Деякий час він був не тільки священиком, але й гетьманом гуситів, організовуючи захист від хрестових походів німецьких лицарів.
У березні 1422 року Желівский був схоплений своїми опонентами з міської ради Праги і вбитий. Однак саме в цей час на допомогу гуситам великим князем литовським Вітовтом було вислано п’ятитисячне литовське військо на чолі з Сигізмундом Корибутовичем. Протягом восьми років чеські та литовські воїни спільно боролися за свободу віри.
Гусити стали попередниками Реформації XVI ст., підкреслюючи авторитет Біблії. Вони поширювали в своїх володіннях вільну проповідь Слова Божого, а Папі і його єпископам були слухняні лишень настільки, наскільки їхні вимоги відповідали Святому Письму.
9 березня 1522 року, рівно через сто років після смерті чеського гуситского священика Яна Желівського, відбулася великодня проповідь Ульріха Цьвінглі про небіблійні джерела примусового церковного посту, що стало початком швейцарської Реформації
