20 серпня 1667 вперше надрукована всесвітньовідома поема англійського поета-пуританина Джона Мільтона “Втрачений рай”. Поема була написана під диктовку, оскільки автор вже протягом 15 років був сліпим. Перед цим Мільтон брав досить активну участь у політичних подіях і був автором ряду памфлетів і трактатів про англійську Реформацію, про виховання дітей і про обов’язки правителів і уряду.
Поема “Втрачений рай” і написана через кілька років поема “Повернений рай” стали кульмінацією літературної творчості поета і класичним твором в європейській поезії того часу. Написана білим віршем поема передає біблійну історію гріхопадіння людини: спокуса Адама і Єви сатаною і їх вигнання з раю. Мільтон зумів відмінно показати, як егоїстичне прагнення свободи призвело до падіння спочатку ангела, а потім людини. У поемі “Повернений рай”, створеній у 1671 році, Джон Мільтон передає історію духовної перемоги Ісуса Христа над гріхом і злом, що призводить до повернення втраченого раю і свободи.
Думки, висловлені Мільтоном в його творах, засновані на біблійних цінностях, збагачують як окрему людину, так і все суспільство і церкву. Серед них – “Хто володарює над собою і управляє своїми амбіціями, прагненнями та тривогами, той більше царя”, “Не той є єретиком, хто згідно своєму розумінню живе за Євангелієм, а той, хто живе за вказівкою Церкви, всупереч своїй совісті і розумінню, заснованих на Писанні”, “Нація, яка не може керувати собою, але віддає себе в неволю власним бажанням, буде поневолена іншими господарями, яких вона не вибирала, і буде служити їм не добровільно, а всупереч своїй волі” та ін.
