Християни на Близькому Сході особливо вразливі під час війни через переслідування та еміграцію

13 березня 2026 р.

Нинішній етап війни на Близькому Сході знову актуалізує проблему утисків християн, систематичного зменшення частки вірян і створення обставин, які змушують їх ставати біженцями. Внаслідок бойових дій вже зазнали втрат християнські громади Лівану та Іраку, де і раніше зберігалася тенденція до відтоку християн із регіону. Особливо тяжкою є ситуація в Ірані, адже там переслідування християн залишаються частиною каральної системи режиму.

На півночі Іраку в Анкаві, де проживає велика християнська громада, внаслідок удару іранського безпілотника зруйновано будівлю житлового комплексу для молодих сімей та студентів Католицького університету. Місцеві церковні діячі попереджають, що зростання ракетних атак у регіоні може знову змусити багатьох християн залишити свої домівки.

Подібною є ситуація в Лівані, де християни становлять приблизно 40% населення. Після оголошення Хезболлою війни Ізраїлю південні райони Лівану постійно перебувають під обстрілами, а місцеві жителі змушені евакуюватися. Унаслідок ізраїльського обстрілу нещодавно загинув маронітський священник, який допомагав парафіянам після пошкодження їхнього будинку. Міністр закордонних справ Лівану Юссеф Раджі вже звернувся до Ватикану з проханням допомогти зберегти християнську присутність у прикордонних селах.

Церковні лідери регіону попереджають, що ця війна може спричинити довготривалі негативні наслідки для релігійних меншин. Апостольський вікарій Північної Аравії Альдо Берарді зазначає, що регіон і без того перебуває у тяжкому становищі через постійні геополітичні конфлікти. За його словами, нинішній етап війни поглиблює вже наявні загрози і навіть якщо церкви не є прямими цілями атак, проте бойові дії в регіоні загрожують християнським громадам і штовхають християн тікати. Подібної думки і апостольський нунцій у Кувейті, Бахрейні та Катарі архієпископ Юджин Ньюджент. Загалом церковні діячі наголошують, що багато християнських сімей уже замислюються над еміграцією. 

Досвід попередніх війн у затоці, Лівані та Сирії показав, що бойові дії не лише змушують християн тікати, але навіть після встановлення умовного чи тимчасового миру, вони не поспішають повертатися. Навіть у відносно мирний час у регіоні християни зазнають постійних переслідувань з боку мусульманських режимів чи радикальних груп. Після бойових дій безпекова ситуація залишається тяжкою, адже в регіоні все ще діють радикальні групи.

За останні десятиліття демографічна присутність християн на Близькому Сході суттєво скоротилася. Якщо на початку ХХ століття вони становили приблизно 12-13% населення регіону, то до 2020 року їхня частка зменшилася до близько 3,6%. Найшвидше дехристиянізація відбувається в Іраку (чисельність християн скоротилася приблизно з 1,5 мільйонів у 2003 році до менш ніж 200 тисяч сьогодні) та в Сирії, де кількість християн з 2011 року скоротилася втричі.