Англіканська церква не буде благословляти пари гомосексуалістів, адже втрачає майже половину вірян

Формальною причиною призупинення курсу на благословення гомосексуалістів стала заява, що такі зміни неможливо здійснити без схвалення 2/3 Генерального синоду. Це рішення наразі виглядає як проміжна перемога церковних консерваторів. Єпископи погодилися, що без ґрунтовного переписування канонічного права впровадження таких практик буде незаконним, а отримання двох третин голосів у трьох палатах Синоду вважається практично неможливим, адже близько 40% єпархій міцно стоять на консервативних позиціях.

Так звані служби благословення для одностатевих пар вважалися компромісним варіантом між ультраліберальним крилом церкви, які вимагали повноцінних шлюбів, і консерваторами, котрі відстоювали біблійне тлумачення шлюбу. Наразі юридичні радники церкви дійшли висновку, що навіть тимчасовий «тестовий» формат таких нововведень потребує офіційного затвердження більшістю духівництва, чого досягти неможливо.

Розбіжності між англіканами різних таборів посилилися після низки суперечливих подій. Новий виток конфлікту збігся із призначенням Сари Маллаллі першою жінкою на посаді архієпископа Кентерберійського (лідера церкви). Однак суперечності посилилися не лише через її стать, а через богословські позиції, зокрема підтримку одностатевих шлюбів і толерування абортів. Глобальний рух англікан (GAFCON), який об’єднує близько 40% вірян цієї церкви, оголосив невизнання нового архієпископа і однозначно засудив напрямок служіння Маллаллі.

GAFCON об’єднує переважно вірян з Африки, Азії та Америки, котрі розцінюють самі дискусії про потребу благословення гомосексуальних пар як «західне богословське викривлення». Попри рішення призупинити цю тенденцію, того дня GAFCON оголосив про припинення зв’язків з історичним центром Англіканської спільноти. Його лідери заявили, що Церква Англії відступила від біблійного авторитету і що тепер необхідно створити нову структуру — Глобальну англіканську спільноту, яка діятиме незалежно від Кентерберійського архієпископа.

Це рішення не було спонтанним, а скоріше логічним наслідком багаторічного відходу переважно англійських єпископів від біблійних основ. Історія з Маллаллі — це не причина розколу, а привід, адже проблеми глибоко вкорінені у практиці служіння останніх десятиліть. Ми постійно чули про скандальні призначення і єретичні заяви, суть яких полягала в наближенні церкви до світу через нехтування євангельською Істиною.

Призупинення руху до благословення одностатевих шлюбів виглядає не як розкаяння ліберального крила Англіканської церкви, а скоріше як дипломатичний крок, щоб зупинити розкол. При цьому, якщо цей розкол врешті-решт буде офіційно оформлений, то в Англіканської церкви сполученого королівства практично не буде дієвих запобіжників, щоб впроваджувати найрадикальніші ліберальні реформи.