Китайська комуністична влада не перший рік намагається інтегрувати партійну ідеологію у вчення офіційних церков. Для цього партія створила лояльну Китайську патріотичну католицьку асоціацію, що являє собою підвладну релігійну структуру. Минулого місяця вона організувала захід «Партійно-орієнтованого обміну проповідями», на якому 120 священників пройшли навчання, як готувати справді «китайські» проповіді.
В ході цього зібрання отець Ву Біньбінь, який представляє організацію підготовки католицької освіти, наголосив на важливості пошани в китайській і католицькій культурах та закликав розширити розуміння поняття «старший» за межі кровних зв’язків. На його думку, партія також є батьком та шанує інших старших через підтримку державних програм і соціальної пенсії.
Священнослужитель додав, що Комуністичну партію і її керівництво також слід сприймати як «старших», оскільки вони виконують роль морального наставника для цілого народу. Таким чином, заповідь «шануй свого батька» він пропонує тлумачити як заклик шанувати КПК, адже вона також нібито представляє своєрідну форму «батьківства».
Проблема Китайської патріотичної католицької асоціації дуже давня і сягає ще в історію приходу комуністів до влади. Де-факто КПКА є «державною церквою», яка визначає правила і політику для католицьких громад. Вона пропагує «сінізацію» релігійних доктрин, щоб вони відповідали китайській культурі та ідеології КПК. Також ця псевдоцерква сприяє обмеженню свободи віросповідання і протистоїть підпільним церквам.
Тривалий час Ватикан не визнавав КПКА, а китайський уряд втручався у процес призначення єпископів. У 2018 році була укладена угода, яка мала розв’язати багаторічний конфлікт та надати і Китаю, і Ватикану спільні повноваження для цього. Проте угода 2018 року так і не була повністю реалізована, а китайська влада з 2020 року активно проводить політику «сінізації». Це означає, що кожна церква, яка бажає мати легальний статус, повинна довести свою лояльність владі. Деякі парафії, які відмовляються підпорядковуватися державній КПКА, залишаються під ризиком закриття, а підпільні священники та єпископи стають жертвами переслідуваннями.
Китайська влада фактично ставить всі церкви перед вибором: або залишитися в комфорті і проповідувати про пошану до Компартії, або стати підпільною церквою і зазнати гонінь. Щороку влада ініціює численні рейди та такі «нелегальні» зібрання як католиків, так і протестантів. Однак репресії не здатні вбити віру і підпільні церкви продовжують жити і зростати.