25 квітня американський мільярдер Ілон Маск купив соціальну мережу Твіттер. Він віддав 44 мільярди доларів і отримав повний контроль над компанією. Ціна значно вища ринкової, проте для нього це надбання не має комерційного сенсу, про що Маск сам відкрито заявляв. Причина купівлі — повернення свободи слова.
Ілон Маск давно відомий своїми лібертаріанськими поглядами і нещадною критикою лівих. Останні стали промоутерами різноманітної цензури та політкоректності. Саме вони вимагали від керівництва соцмереж нещадної модерації «потенційно образливого контенту». Мільярдер, відомий сміливими бізнес-ідеями, підтримкою Україні та провокативними мемами, неодноразово критикував керівництво найбільших соцмереж за цензурування контенту і обмеження свободи. Тепер він вирішив особисто поставити крапку в непрозорій модерації найпопулярнішої соцмережі в США.
Передісторія
Купівля твітера має цікаву передісторію. Для американців він має більше значення, ніж для українців. З 2010-х платформа буквально стала полем політичних битв і дискусій між правими й лівими. Більшість американських політиків мають свої мікроблоги, в яких публікують офіційні заяви та коментарі. Кульмінацією цього інтернет-політичного життя стала передвиборча кампанія Дональда Трампа 2016 року (саме тоді твітер мав найбільші прибутки за всю історію існування).
Така соціальна й політична значущість з часом трансформувала соцмережу, її керівництво піддалося ліволіберальним трендам і розпочався період активного посилення модерації, що виродилося буквально в цензуру. Тисячі користувачів із правими поглядами назавжди втратили свої акаунти і навіть найпопулярніший в світі мікроблог Дональда Трампа був видалений. Така політика твітера міцно закріпила за компанією статус цензора і «цифрового концтабору».
Реформи твітера і новий вітер свободи
Цензура у фейсбуці, інстаграмі, твітері та інших соцмережах полягає не лише в прямому видаленні контенту й блокуванні надто сміливих користувачів, але дедалі частіше має прихований характер. Це виявляється в непрозорості алгоритмів, коли певний вид контенту формально не видаляється, але зникає зі стрічки новин підписників, що створює нерівні умови для правого і лівого сегмента користувачів (це питання прямо підіймалося на слуханнях в Конгресі щодо зловживань фейсбуку за участю Марка Цукерберга).
Вибірковість і приховування дописів стосується насамперед конструктивної критики й анти-лівих постів без так званого «образливого контенту», бо висловлення відкритого несприйняття поглядів певних груп просто видаляється. Для лівого сегмента твітера потенційна зміна власника була катастрофою, адже Маск давно відомий як критик їх світогляду і той, хто висміює маніакальне бажання «скасувати» всіх, хто висловлюється без огляду на політичну коректність. Ще до остаточної зміни керівництва твітера так звані «прогресивісти» організували велику інформаційну кампанію з істеричною вимогою не допустити повернення соцмережі на шлях свободи слова.
В день публікації новини про купівлю соцмережі набрав популярності хештег #RIPTwitter, під яким ліві висловлювали страх і обурення, бо нібито платформа перетвориться на прихисток «фашизму». Ультраліві групи згадали і походження та расу Маска (він є білим вихідцем з Південної Африки). Мільярдера звинувачують в тому, що він нібито є адептом «переваги білих», адже критикує модерацію контенту з критикою чорного расизму (наприклад, противників BLM).
Якщо попереднє керівництво твітера було націлене на боротьбу з «правими тролями» і на створення своєрідного «safe space», щоб користувачі споживали політкоректний контент, то нинішнє має інші цілі. 25 квітня Маск висловився щодо майбутнього соцмережі:
«Свобода слова є основою функціонуючої демократії, а Twitter — це цифрова міська площа, де обговорюються питання, життєво важливі для майбутнього людства. Я також хочу зробити Twitter кращим, ніж будь-коли, доповнивши продукт новими функціями, зробивши алгоритми відкритим вихідним кодом, щоб підвищити довіру, перемогти спам-ботів та аутентифікувати всіх людей».
Ілон Маск пропонує абсолютно новий підхід в роботі твітера. Заяви про демократію і готовність боротися з ботами вносять нові віяння і значною мірою нову філософію в Big Tech. Звичайно, це не означає, що твітер стане соцмережею консерваторів, але це й не потрібно. Якщо Ілон Маск дійсно поверне мікроблогам свободу слова, то це означатиме повернення демократичного принципу відкритості публікацій та справедливої конкуренції ідей.
Свобода понад прибуток
В контексті зміни власника твітера, варто згадати, наскільки важливою є свобода слова для американців. У 2022 році можливість вільно висловлюватися в інтернеті — виняткова розкіш. Її немає в фейсбуці, інстаграмі, тому новина про цілеспрямовану купівлю твітера заради зміни її принципів просто розірвала мережу. Некомерційна мотивація мільярдера є ключовою, бо 44 мільярди — це інвестиція в спосіб життя і цінності (хоча не виключено, що Маск поверне компанії і колишню прибутковість).
Те, що стало катастрофою для лівих, може бути новими широкими можливостями для всіх, хто цінує справжні демократичні цінності. Перша поправка американської конституції (так званий Білль про права) декларує свободу слова, преси, поглядів, віросповідання і ніякі божевільні ініціативи державної боротьби з так званою «мовою ненависті» не можуть мати юридичної сили.
Однак якщо ми поглянемо на європейське та американське законодавство щодо обмеження поширення певної інформації, то побачимо суттєву відмінність. Європейці (особливо німці, французи, шведи, фіни) готові змиритися з наявністю законів, які суттєво обмежують свободу слова. Сам факт адміністративних і кримінальних санкцій за висловлення своїх переконань є катастрофою для демократії (згадаймо тривалі судові процеси над фінським депутатом Паїві Расанен, яка цитувала Біблію). Ухвалені Євросоюзом кілька років тому нові норми модерування публічного контенту є тому підтвердженням, бо це фактично впровадження цензури і обмеження свободи слова.
На жаль, західна свободолюбива людина пропустила той момент неповернення, коли необхідна законна модерація (обмеження порнографічного контенту чи продажу наркотиків) змінилася відвертою цензурою, яка обґрунтовується непрозорими абсолютно суб’єктивними мотивами із дискримінацією людей на основі їх світогляду, віросповідання тощо. Будемо сподіватися, що сучасні безпекові виклики (війна в Україні) та ініціативи впливових людей дадуть можливість відродити ті уявлення про свободу, які колись зробили Захід великим.
Основне зовбаження: Showmetech.com.br