Стереотип про «християнську Росію» є одним із найуспішніших кейсів російської пропаганди. Це забезпечує Кремлю лояльність відносно християнської, проте слабко поінформованої частини суспільства західних країн. Однак реальність була і залишається зовсім іншою: росіяни не є практикуючими християнами, а за останні 15 років частка «православного» населення РФ скоротилася на 12 процентних пунктів.
За інформацією соціологів Православного Свято-Тихоновського гуманітарного університету, які провели опитування у лютому-березні 2026 року, частка православних серед населення Росії суттєво скоротилася. Якщо у 2011 році до православ’я себе відносили 78% росіян, то у 2026 році — вже 65%. Паралельно з цим зростає частка населення держави-агресора, яке не відносить себе до жодного віросповідання. У 2011 році переконаними атеїстами називали себе лише 2% респондентів, а в 2020 році — вже 7%. Частка людей, які просто не належать до жодного віросповідання, також зросла: з 11% у 2011 році до 15% після пандемії.
Дослідження показало, що значна частина тих, хто вважає себе православними, навіть не відвідують церковні служби. За даними опитування 2026 року, майже кожен третій православний респондент ніколи не ходить до храму і ця частка також дещо зросла, порівняно з 2011 роком. Лише 17% православних беруть участь у службах бодай кілька разів на рік.
Хоча на Росії продовжується секуляризація, проте соціологи і представники РПЦ поспішають перенести увагу на тенденцію глибшої воцерковленості меншості православних. Наприклад, священник РПЦ Олександр Волков взагалі поставив під сумнів скорочення частки православних, але при цьому по суті виправдовує «девальвацію» православних: «Віруючим цілком може вважатися людина, яка розуміє, що треба ходити до храму, відвідує його кілька разів на рік і з певним ступенем регулярності бере участь у церковних обрядах».
Самозаспокоєння російських церковних і політичних діячів триває давно і часто супроводжується показовим піднесенням ідеологічного православ’я, апеляцією до умовного православного статусу РФ, навіть коли практичним виявом «віри» є лише ненависть до всього західного, зокрема України. Також слід враховувати, що наведені вище статистичні дані є російськими і реальна ситуація з православ’ям може бути ще менш зручною для РФ (про кризу православної ідентичності свідчить і порівняння православних і мусульманських зібраль у великих містах Росії, про які ми писали раніше).
Паралельно зі скороченням формально православної частки росіян продовжується активна ісламізація Росії (приблизно кожен десятий громадянин РФ є мусульманином). Це пов’язано передусім зі зростанням частки неслов’янського населення, тому з урахуванням мігрантів-негромадян ця частка є ще більшою.
Звичайно, ситуація в Україні також є складною, враховуючи значну частку номінальних християн, однак в нашій державі не простежується загального зменшення частки християн. За минулі 15 років цей відсоток майже не змінився і християнами себе вважають приблизно 68-70% населення. Проте соціологи простежують суттєві конфесійні зміни, пов’язані зі зменшенням частки православних і збільшенням частки греко-католиків.