ООН випустила новий посібник з рекомендаціями для організації сексуальної освіти у світі. Це оновлення попередніх рекомендацій 2009 року, яке включає сучасну позицію та ставлення ООН до цілого комплексу питань, пов’язаних як безпосередньо з сексуальністю дітей і підлітків, так і з впровадженням в освітні програми цінностей так званої «гендерної рівності». Вона направлена на максимальне засвоєння гендерної ідеології з раннього віку та ставлення під сумнів релігійних цінностей та традицій сім’ї.
Очікувано посібник містить програму ранньої сексуалізації дітей, зокрема для хлопчиків і дівчаток 5-8 років передбачено ознайомлення із всіма аспектами сексуальності, засвоєння ідеї прийняття будь-яких гендерних ідентичностей, виховання необхідності боротися з «гендерними стереотипами».
Для підлітків працівники ООН передбачили ще більш докладне занурення в предмет, зокрема навчання визнавати різні практики, пов’язані з сексуальністю, навчати, що «мастурбація не викликає фізичної або емоційної шкоди». Також підлітків будуть навчати боротися з гомофобією та «кинути виклик гендерним упередженням сім’ї та суспільства».
Автори посібника ООН досить чітко негативно оцінюють традиційні підходи до сексуальної освіти, засновані на ідеї обмеження сексуальної активності підлітків та утримання до шлюбу. Зокрема вони самі визнають, що такий підхід не включає ознайомлення із такими темами як «статевий акт, гомосексуальність, мастурбація, аборт, гендерні ролі», а відтак стає зрозуміло, що ці теми є пріоритетними.
В посібнику міститься багато маніпулятивних тверджень, які нерідко суперечать одне одному. Наприклад, у розділі спростування нібито міфів про сексуальну освіту автори запевняють, що посібник не підтримує та не агітує за певний стиль життя, але разом з цим практично всі його розділи включають аспект виховання конкретного (позитивного) ставлення до ЛГБТ та навіть необхідність дітям захищати інтереси секс-меншин.
Також діяльність ООН щодо сексуальної освіти з одного боку направлена на співпрацю з батьками і релігійними лідерами, але з іншого — передбачає виховання дітей і підлітків ставити під семнів норми і традиції щодо сексуальності. Цю розбіжність можна трактувати як подвійний підхід: співпрацю з тими батьками/релігійними лідерами, які схвально оцінюють дану програму і протиставлення/нівелювання позицій тих, які оцінюють її негативно або вороже.
Питання сексуальної освіти дедалі частіше підіймається в Україні. Цього року петиція про обов’язкове включення такого предмета отримала схвалення влади та обіцянку розробити відповідну програму. Її проектування найімовірніше спиратиметься саме на цей посібник ООН, а він своєю чергою, є не просто основою для навчальної програми, але й методичкою для маніпулювання батьками та виховання в дітей конкретного (позитивного) ставлення до аморальних явищ.
- https://www.unfpa.org/sites/default/files/pub-pdf/ITGSE.pdf?fbclid=IwAR3VHoqqWov8joJLpS2eYW8EDgzF4aZDV4xBTKkVCY8kaKZfvr_jPlsVb-4
- Впровадження обов’язкового статевого виховання в систему освіти України Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України | Електронні петиції Президенту України
