Чому конференції захисту релігійної свободи не несуть глобальних змін?

July 7, 2022 \ updated February 22, 2024

Протягом останнього тижня відбулися дві міжнародні конференції, присвячені захисту свободи віросповідання у світі. 30 червня у Вашингтоні завершився Міжнародний саміт свободи віросповідання, який зібрав десятки політиків і релігійних діячів. 5 липня у Лондоні відбулася подібна Міжнародна конференція з питань свободи віросповідання, яка зібрала представників уряду, релігійних лідерів та активістів громадянського суспільства з понад 50 країн світу.

Питання захисту релігійної свободи у 2022 році ускладнилося на тлі російської агресії. На лондонській конференції виступила міністр закордонних справ Великобританії Ліз Трасс, яка звернула увагу на Україну і назвала нашу державу «передовою свободи віросповідання». «Володимир путін і його помічники вважають, що росія веде священну війну, але насправді немає нічого святого», — заявила вона.

З року в рік подібні заходи збирають десятки, а то й сотні делегатів, політики виголошують виважені й абсолютно правильні промови, урядові комітети й агенції з прав людини системно працюють, але реальних зрушень ми не бачимо. Загроза свободі віросповідання у світі не лише зберігається, але й поширюється.

В чому причина цього фкномену ? Чи не найкраще на це питання відповів репортер-розслідувач Christian Post Брендон Шоуолтер, який відвідав Міжнародний саміт свободи віросповідання: «Оскільки Захід стає все більш нерелігійним, релігійна свобода на міжнародному рівні за межами Заходу зменшується… Я не думаю, що секуляризм має в собі такий сильний запал, щоб боротися за справжню релігійну свободу, тому що секуляризм схильний розглядати релігію як непотрібність або щось погане для суспільства», – сказав він

Сьогодні важливо говорити про свободу віросповідання, але діяти важливіше. Для дій необхідна конкретна політична воля, якої просто немає. Питання релігійної свободи актуалізувалося в часи президенства Дональда Трампа, однак запроваджені тоді ініціативи втратили пріоритетність (ба більше, експрезидента США критикували за особливу увагу до цього питання).

Західні лідери можуть робити багато заяв, та їх дії говорять про інше. Вони неформально визначили пріоритетні показники свободи й демократії (про що свідчить увага політиків і обсяги фінансування), але питання релігії точно не в їх переліку.

Для того, щоб дієво відстоювати свободу віросповідання у світі Захід сам має показати приклад. Виглядає суперечливим спонукання інших країн до поваги релігійних прав, коли у твоїй власній країні їх не дотримуються. Кримінальне переслідування фінського депутата Паїві Расанен за цитування Біблії і численні справи про захист проявлення своєї віри у американському Верховному суді, жорстка політика секуляризму у Франції та інші приклади обмеження прав у Європі свідчать про глибоку кризу релігійної свободи і кількість та масштаби конференцій ситуацію так просто не змінять.