На тлі всіх безумств та звірств, які робить агресор щодо України та українців, вражаюче звучать вчинки шляхетних людей, які тяжко працюють на фронті та в тилу, щоб подолати ворога та зберегти Україну. Любов Дубова та її сім'я належать до пасіонаріїв, які поєднують у собі любов до Бога, своєї великої родини та країни. Два роки вони цілодобово печуть хліб «Перемога», який є безкоштовним для всіх нужденних. З початку війни дві маленькі пекарні спекли вже понад 1 390 000 буханок.
Чому Ви вирішили, що пекти хліб зараз, у час війни - це вкрай важливо?
Ми любимо та вміємо пекти смачне – незадовго до великої війни відкрили кондитерську Craft bakery by Dubova. Тому коли в перші дні вторгнення нас накрив хаос, страх, відбулася окупація Київської області, а з прилавків Києва зник хліб, я зрозуміла, що це дуже доречно пекти саме хліб. Майже одразу до нас прийшли двоє хлопців-волонтерів, які просили навчити їх це робити. Вперше вони випекли 80 буханців простого, доступного, домашнього хліба, який згодом став нашою візиткою і чий смак тепер знають по всій Україні. Так люди дізналися, що у Києві печуть і безкоштовно роздають хліб та почали приносити нам хто що може: хто муку, хто олію, хто дріжджі. Потім ми зрозуміли, що і в Києві, і на деокупованих територіях ми можемо годувати людей не лише насущним хлібом, а й духовним. Тому почали співпрацювати з новою церквою у Гостомелі. А також разом із хлібом почали роздавати Біблії, молитовники та церковну літературу. До речі, молитовники підготував благодійний фонд «Східноєвропейська реформація» в рамках міжконфесійної ініціативи «Християни для України».
Волонтери роздавали наш хліб у щойно деокупованій Київщині: у Бучі, Ірпені, Гостомелі, Бородянці, Катюжанці тощо. На 50-й день війни ми передавали його своєрідною канатною дорогою на Чернігівщину, ми возили його нашим воїнам у Бахмут, тобто намагалися бути там, де потребували хліба, співчуття та молитви.
Тут можна замовити молитовники «Молитви за Україну та слова надії»: https://forms.gle/FZtEPjGat1LLSVRz9
Як Ви ставитеся до пацифізму?
У разі війни – погано. Більше того, ми попрощалися зі своїми близькими друзями, коли наш син пішов добровольцем на війну через 1,5 місяці після весілля. Їх обурила його «войовничість», але я впевнена, що мій син перебуває в правильному місці. Він служить разом із людьми, які мали змогу виїхати з країни, але натомість залишили свої сім'ї та пішли воювати, не скориставшись пільгами багатодітних сімей.
Більш того, я вірю, що Бог запитає кожного з нас, що ми робили в цей переломний для країни час.
Спочатку хліб називався «Волонтерський», зараз – «Перемога». Чого в назві більше: надії, заклику до дії чи впевненості у невидимому?
Нашої віри, яка робить все для наближення перемоги! Ми знаємо, що ті, хто прийшов і приніс до нас війну – росіяни – роблять зло, тому вони однозначно будуть переможені, бо Бог уже переміг. Але ж як хочеться, щоб війна закінчилася швидше! Згодна, що не кожен може воювати, не кожен може відправити на війну своїх дітей чи пекти хліб, але я переконана, що робити для країни, що воює, хоча б мале, може кожен. Сьогодні час приймати виклики та йти туди, куди йде Бог, тому що християнство - воно про лідерство.
Тато Любові Дубовий разом із правнуком молиться за Україну. Переправа хліба "Перемога" канатною дорогою до Чернігова у квітні 2022 року
Куди сьогодні з Вами йде Бог?
На Херсонщину, Миколаївщину, Запорізьку область, на Чернігівщину. До речі, на Чернігівщині ми беремо участь у служінні «Не хлібом єдиним», чому дуже раді! Наш хліб також їдять і на Сумщині, і на Харківщині та у шпиталях Київщини. Хліб возимо по всій лінії фронту.
Деякі не розуміють, навіщо зараз потрібен безкоштовний хліб, адже працюють магазини, але так думають лише ті, хто не їздить туди, куди їздимо із хлібом ми. Нашого хліба там справді потребують! Ми бачимо українців у різних життєвих обставинах, іноді дуже трагічних, які несуть в собі біль, гнів і ненависть, але люди не мають нарікання на Бога, не мають зневіри. Тому люди дуже потребують допомоги, зокрема, душеопікунів, капеланів та високопрофесійних психологів, щоб впоратися з усім цим горем, що принесла нам війна.
Дивись відео: https://fb.watch/qorWNk3lQk
Як думаєте, чи пов'язана християнська традиція допомоги нужденним з біблійним розумінням патріотизму, як любові до своєї країни?
Думаю так. Допомагати людям – це те, що ми можемо робити для Господа. Це внутрішнє бажання вклали в мене батьки. Моя мама була сиротою, яку удочерили, тому вона завжди говорила нам, своїм дітям, що сиротам та знедоленим треба допомагати. Причому це прищеплювалося нам навіть не стільки на рівні словесного повчання, скільки на прикладі особистого досвіду батьків, які мали в господарстві пасіку, теплицю і сад, і ми разом з татом розвозили наші фрукти та овочі вдовам і нужденним. Так ми поступово зрозуміли, що недостатньо любити лише свою сім'ю, існує відповідальність і перед людьми, які мешкають з тобою в одній країні. До речі, необхідність допомагати слабким вплинула і на наше наступне рішення мати прийомних дітей.
Щодо хліба, то, якби хтось раніше мені сказав, що треба буде випекти більше 1 млн. буханців хліба, я б сказала, що ми не зможемо цього зробити: у нас не було і немає таких ресурсів. Люди, які хочуть побачити пекарню, в якій ми печемо наш хліб, очікують побачити величезні виробничі потужності, але бачать, які ми маленькі. Хоча за цим мільйоном з «хвостиком» стоїть дуже багато людей, їх практична любов, що проявляє себе через залученість у різних етапах випікання хліба: від подарованого нам борошна та дріжджів до самого процесу замісу тіста. Цим Бог показує нам, що для Нього немає нічого неможливого: ми відчинили двері, про все інше Він подбав Сам.
У Всесвітній день хліба у пекарні. Київ, 16 жовтня 2023
Як можна допомогти вашому служінню хлібом?
Я вірю, що кожна буханка хліба наближає нас до омріяної перемоги!
Молитеся про нашу команду Craft bakery BY DUBOVA, розкажіть про нас друзям, допоможіть нам борошном, олією, сіллю, цукром, або дріжджами чи допоможіть нам фінансово:
4627 0551 1071 2691
Дубовой С. Ф.
https://send.monobank.ua/jar/Hy45vxyuK
PayPal
Dubova Lyubov
