Майже 300 років тому народився Адам Сміт – філософ, класик економічної науки та автор сучасної економічної теорії. Результати його досліджень, викладені в численних працях, вплинули не лише на розвиток господарства Заходу, але й значною мірою на етику й спосіб життя людей.
Сміт мав шотландське походження і виховувався в традиційних британських традиціях. Він здобув відмінну освіту після чого займався науковою та викладацькою роботою: читав лекції з юриспруденції, етики, риторики й політекономії в університеті Единбурга, а потім Глазго. Він одним з перших зробив ґрунтовний аналіз капіталістичного суспільства у всіх його проявах, дослідивши політичний, морально-етичний та економічний аспекти розвитку суспільства.
На відміну від більшості економістів того часу, Адам Сміт був переконаний в тому, що справжньою причиною багатства народів є аж ніяк не кількість золота чи інших дорогоцінностей, а праця і розвиток господарства. Визнання праці як гаранта економічного розвитку стало чи не основою капіталізму та Західної економічної традиції.
Велику популярність в Європі Адам Сміт здобув після публікації його найвідомішої праці – «Дослідження про природу і причини багатства народів». Саме він запропонував ідею Laissez-faire (дозволити працювати) – принцип невтручання, згідно з яким держава має дати максимальну свободу підприємцям для їх господарської діяльності. Сфера відповідальності держави має зводитися до боротьби зі злочинністю, організації сильної армії та загалом оборони, забезпечення прав і свобод громадян, а також рівних умов для всіх учасників ринку. У своїй роботі Сміт передбачив монополізацію економіки (характерну вже для другої половини ХІХ століття), яку вважав недосконалістю ринку та наполягав на важливості ролі держави у боротьбі з монополіями.
Важливо пам’ятати, що Сміт не применшував і не ставив під сумнів існування держави як інституту, а тільки вказував на ефективність господарювання без урядового втручання в безпосередньо сам процес виробництва. Попри це держава мала зберігати право встановлення мита й податкових зборів та певного контролю над експортом й імпортом, а відтак впливати на міжнародну торгівлю.
Ідеї, викладені Адамом Смітом в «Багатстві народів» чи не найкраще характеризували суть капіталістичної економіки та відображали розвиток людства на століття вперед. Проте охоплення світу соціалістичними й комуністичними віяннями посіяло серед людей сумнів у ефективності ринкової економіки, за що їм самим довелося поплатитися добробутом, свободою і навіть життям.
Україна, як держава пострадянського простору, все ще потребує лібералізації ринку та полишення в минулого соціалістичних «надбань» економіки. Проте в наших реаліях постають і питання демонополізації та встановлення рівних умов для підприємців, бо, безперечно, права традиція передбачає рівність можливостей, але ніяк не результатів.
