4 березня 1966 року Джон Леннон в інтерв’ю газеті Evening Standard сказав: «Християнство зникне … Ми стали популярнішими за Ісуса – я не знаю, що зникне першим: рок-н-рол чи християнство».
Група «Beatles» разом з Ленноном у попередні роки дійсно здобули велику популярність і стали промоутерами сексуальної революції. Критика християнства деструктивно впливала на молодих людей, прихильників гурту. Відкидаючи традиційні християнські цінності, Леннон з друзями стали поширювачами культури вседозволеності, вживання наркотиків і ведення аморального способу життя. Сам Леннон перебував під впливом думок Олдоса Хакслі, Оскара Уайльда, Зиґмунда Фрейда та інших проповідників світського гуманізму. По суті, «Beatles» стали спокусою та ідолом для багатьох молодих людей, які, не заглиблюючись у філософські основи нової культури, переймали її і руйнували як власні життя, свої власні сім’ї, так і навколишнє суспільство. Результатами сексуальної революції стало народження гендерної ідеології, яка згодом привела до численних збочень у сфері моралі.
Якщо в досить секуляризованому англійському суспільстві з усе більш ліберальною на той час англіканською церквою ці слова Леннона залишилися без особливої уваги, то в Америці реакція людей була яскраво негативною. Уздовж доріг з’явилися написи «God forever Beatles never». Трансляція пісень «Beatles» була зупинена на ряді радіостанцій. Місцями відбувалося публічне спалення дисків з піснями групи і їх зображень. Антибітлівський рух поширився на Іспанію, ПАР, Філіппіни. Ситуація загострилася настільки, що плануючи відвідати Америку з черговим турне, Леннон був змушений незграбно вибачатися. Однак ці американські гастролі стали останніми в історії групи.
