11 березня 1566 року було підписано Другий Статут Великого Князівства Литовського

На чолі комісії, яка готувала другу редакцію, стояв видатний канцлер ВКЛ кальвініст Микола Радзивілл Чорний. Напередодні в 1562 і 1563 рjrf з його фонду були надруковані “Катехізис” Симона Будного і Брестська Біблія.

Присвячуючи це видання Біблії великому князю Сигізмунду Августу, Микола Радзивілл Чорний писав: «У цьому Святому Письмі кожен стан знайде і побачить, і навчиться, починаючи від Господа, як відповідно управляти Річчю Посполитою, знайдуть також і піддані, в яких звичаях і вчинках праведних перш перед Богом і своїми начальниками вони повинні терпіти… Ось і я щирим серцем бажаю Вашій Королівській Милості…, щоб благоволив нагадувати і вчити, щоб славним Божим Законом, який від давнього часу був між нами занедбаний, постійно, маючи його тепер уже перед очима, користувалися, раділи і в ньому практикувалися”.

Безумовно, керуючи процесом нормування законів ВКЛ, Чорний всіляко намагався, щоб світський закон був узгоджений з Законом Божим. Ця тенденція продовжилася і під час складання останньої Третьої редакції Статуту 1588 року вже під керівництвом іншого канцлера кальвініста Астафея Воловича.

В результаті був створений найбільш досконалий в світі того часу збірник законів, яким наші землі керувалися майже три століття, так що і в XIX ст. з ним не могло зрівнятися тодішнє Російське імперське законодавство.