Цього дня ми згадуємо пам’ять Небесної Сотні — українських героїв, які взимку 2014 року полягли в бою за краще майбутнє, за свободу і незалежність нашої держави. Жертва героїв Майдану залишається потужним нагадуванням про значення тих змін, патріотичних перетворень, які поставили крапку в геополітичній невизначеності України.
Майдан приніс переосмислення патріотизму, декомунізацію, зміну державницьких пріоритетів і цінностей значної частини українців. Ми по-новому стали сприймати мову та значення історії, каялися за гріхи комунізму, а свобода суспільна дала більше свободи релігійної та підштовхнула багатьох християн до активного міжконфесійного діалогу.
Загибель Небесної Сотні стала великою раною на тілі народу. Коли ще ця рана кровоточила, ми стали до нової оборони. За короткий термін сформувався ідейний кістяк оборони від російської агресії і роль Майдану в цьому була ключовою. Три місяці загальноукраїнського загартування (та попередні періоди підготовки до боротьби з боку національно орієнтованих рухів) породили потужний добровольчий та волонтерський рухи, які взяли на себе основне навантаження військової оборони весни-літа 2014 року.
Лютневі події на Майдані стали відправною точкою нового етапу в історії України, поворотним моментом, коли вже не було шляху назад, коли варто залишити в минулому всі малоросійські комплекси і рухатися вперед до фактичної незалежності.
В попередні роки ми спостерігали часткове згасання інформаційної уваги до подій 2014 року. Українці звикли до війни, протестний потенціал та майданівська ідея боротьби за зміни в Україні стали відверто слабшими. Але цей рік знову загострив питання пріоритетів та важливості національного відродження, згуртованості нації та включення людей до тих чи інших дій на збудування суверенної держави.
Самопожертва Небесної Сотні і запекла боротьба проти авторитарного режиму Януковича є неоціненним вкладом в свободу і благо нашого народу. Події лютого 2014 року дали перемогу патріотичному і продемократичному курсу, який вже не розвернеться назад. Попри гіркоту втрати і й пролиту кров відданих синів і дочок України, ми здобули перемогу, яку важко переоцінити.
Споглядаючи боротьбу опозиції в Білорусі, Росії та Казахстані, ми маємо щоразу дякувати Господу за те чудо, дорогоцінну перемогу свободи, яку ми отримали вісім років тому. Дійсно немислимо навіть уявити інший (проросійський) сценарій завершення Майдану, що було б катастрофою для всіх, а найперше — борців з авторитаризмом.
Ці режими трощать долі тисяч людей в горнилі придушення протестних рухів. Наші сусіди, брати й сестри з гарячими серцями гинуть і страждають від переслідувань за свою віру і волю народів, отримуючи страшну відплату від тиранів, жорстоких самодержавців, затьмарених власною гординею і хибною величчю. Кремль і маріонеткові авторитарні режими несуть страждання мільйонам, а зараз також стоять загрозою для свободи і самого існування нас як суверенного народу. В ці дні Україна знову переживає глобальне пробудження національного духу, зростає запит на утвердження суверенітету.
Учора президент виступив з дуже потужною промовою, яка стала закликом до світу стати поруч з нами в цей кризовий час: «8 років тому українці зробили свій вибір. Багато хто віддав за цей вибір своє життя. Невже через 8 років Україна має постійно закликати до визнання Європейської перспективи»? Та не лише світові політики, але й релігійні лідери і кожен з нас має стати в проломі за збереження України, свободи та процвітання, бо ці дні — час не тільки для дипломатії, але і потужної молитви, адже маємо надію на за Божий захист України!
