Цього дня 1807 року помер Джон Ньютон, найвідоміший британський автор християнських гімнів, який написав всесвітньовідому «Чудову благодать». Біографія Ньютона — це історія про кардинальну зміну способу життя після навернення.
Він жив у часи процвітання міжконтинентальної работоргівлі. Британські моряки переправляли у Новий Світ тисячі рабів з Африки. На одному з таких кораблів працював Джон Ньютон. До навернення він був людиною із дуже поганою репутацією навіть серед колег. Ньютон був відомий своїм запальним характером, постійною лайкою та брутальністю (наприклад, писав образливі пісні про керівництво судна). Однак деякі події в його житті розвернули долю моряка в протилежний бік.
В 1748 році Джон потрапив у шторм і вперше звернувся до Бога в молитві про порятунок. Тоді його судно залишилося цілим і моряк трактував цю подію як знак від Бога. Після цього порятунку він навернувся в християнство, почав самостійно читати Слово Боже, відмовився від лайки, алкоголю і азартних ігор (хоча раніше ці вади постійно супроводжували його).
Після навернення Ньютон докорінно змінив погляди на попередню сферу діяльності та став одним з найвідоміших прихильників аболіціонізму — руху за звільнення рабів. З работорговця він перетворився на відомого лобіста заборони цієї діяльності. Разом із депутатом парламенту Вільямом Вілберфорсом він долучився до кампанії заборони рабства в Британії.
Як не дивно, але досвід колишнього работорговця допоміг аболіціоністу донести жахливі факти до широких мас та викликати суспільне обговорення цієї проблеми. Ньютон опублікував брошуру «Думки про работоргівлю», в якій описав жахливі умови перебування рабів у невільницьких кораблях під час плавання через Атлантику.
Залишивши попередній спосіб життя, Ньютон більше не входив у море, натомість працював у порту і навчався богослів’ю. У 1757 році він подав прохання про рукопокладання на священика англіканської церкви, але схвалене воно було аж через сім років. Попри приналежність до англіканської церкви, на Ньютона неабияк вплинули проповіді Джона Веслі, з яким він був знайомий особисто.
У своєму служінні Джон Ньютон не лише проповідував, але й написав сотні християнських гімнів. Найвідоміший з них — це, звичайно, «Чудова благодать». Твір є автобіографічним для самого проповідника, як і для багатьох людей, чиї життя Євангелія змінила докорінно. Ця пісня є оповіддю про навернення і духовне відродження. Автор описує свої переживання пізнання Істини буквально цитатами із притчі про блудного сина («Одного разу я був втрачений, тепер же я знайшовся, був сліпий, а тепер бачу»). Історія «Чудової Благодаті» — це унікальний приклад навернення і доказ реальної роботи Бога над серцем конкретної людини.
Помер проповідник 21 грудня 1907 року у віці 82 років. Він прожив довге життя й став яскравим прикладом людини, що принесла гідний плід каяття.
