«Надумані» права людини Олександра Лукашенка: переслідування активістів та християн в Білорусі

«Роль держави намагаються принизити, звести її до надуманих питань прав людини». О. Лукашенко, виступ перед білорусами 24.04.2018 року

Приниження держави «надуманими» правами людини. Такими словами Олександр Лукашенко висловив черговий маніфест свого диктаторського режиму ще у 2018 році й досі, п’ять років потому, він послідовно цьому слідує.

«Надуманим», на його думку, є право людини на свободу думки. В травні 2021 року був затриманий художник Алесь Пушкін. Злочин? Розміщення на виставці портрета Євгена Жихаря з автоматом на плечі, авторства самого Алеся. Режим побачив в картині художника загрозу своїй ідеології і чоловік був засуджений. 11 липня 2023 року Алесь Пушкін загинув, перебуваючи в ув’язненні, за підозрілих обставин.

«Надуманим» є право людини на свободу совісті і релігії. Вбачаючи в існуванні протестантських та католицьких спільнот загрозу, Лукашенко вже багато років обмежує права вірян, забороняє зустрічі, заарештовує служителів. 22 липня 2023 року була зруйнована протестантська церква «Нове життя», яка існувала протягом 30 років. Також, з 2008 до 2021 року велася справа проти пастора Валентина Боровика щодо дозволу на проведення вивчення Біблії. Він програв білоруські інстанції. Схожих переслідувань зазнають католицькі громади.

«Надуманим» є право на свободу мирних зборів і асоціацій. Серед християн-дисидентів, які мирно борються проти несправедливих дій влади, є Зміцер Дашкевич. 11 липня 2023 року він мав вийти на свободу до дружини й чотирьох маленьких дітей, але цього не відбулося. Йому продовжили термін. «Я не розумію, що відбувається… – прокоментував Дашкевич свій вирок ще рік тому для Вясна96, – Люди з вищими юридичними освітами вважають, що злочинець — це той, хто проти насильства вийшов, а не той, хто чинить насильство. Злочинцями вони вважають того, хто хоче правди, а не того, хто каже “іноді не до законів”. Сподіваюся на Божу волю, хоч я не розумію, що відбувається, скажу вам так».

«Надуманим» є право не зазнавати тортур. Режим Лукашенка не обмежується незаконними затриманнями та залякуванням громадян. У 2020—2021 роках в Білорусі відбулась хвиля мирних демонстрацій проти режиму Лукашенка. Ті, кому вдалось втекти, свідчать, що їх били, катували й ґвалтували після затримання. Тоді російський президент підтримав Лукашенка, видавши йому щонайменше 1,5 мільярдів доларів позики й іншу допомогу в придушенні мирних протестів. Вищезгаданий Зміцер Дашкевич свідчив в інтерв’ю, що під час затримання його били на очах у вагітної дружини й вимагали, аби він говорив більш розбірливо, попри біль.

«Надуманим» є право на рівний захист перед законом. В жовтні 2022 року на розгляд парламенту Білорусі був внесений новий законопроект, який перешкоджатиме християнам звертатися до… ООН. Контекст? У 2008 році поліція вдерлася до приміщення в місті Мости на заході країни, де Боровик, пастор п’ятдесятницької церкви, проводив курси з вивчення Біблії, та звинуватила його у веденні незаконної діяльності релігійної організації. Багато років він боровся з подібної забороною, але програв всі білоруські судові інстанції. У 2021 році Боровик звернувся зі своєю справою до Комітету з прав людини ООН, який змусив уряд дати відповіді на питання щодо релігійних свобод у Білорусі та законів, на підставі яких проти пастора було висунуто звинувачення. Він виграв тоді міжнародний суд, але для режиму Лукашенка це стало приводом шукати шляхи заборонити громадянам країни звертатись в міжнародні суди.

«Надуманим» є право на інформацію. Диктаторський режим Лукашенка не вважає необхідним право на створення інформації та її отримання, обмежуючи медійну діяльність, як громадян Білорусі, так і тих, хто висловив щось неугодне Лукашенку з іноземців. Сьогодні, 14 липня 2023 року, був засуджений поляк Роберт Томпалу за т.зв. «образу вищої влади», по статті, яку часто дають тим, хто критикував владу онлайн. Журналісту Алесю Любянчуку дали три роки, а Едуарду Пальчису, головному редактору медійного ресурсу «1863», присудили 13 років.

Та інші «надумані» права.

Таких політв’язнів є не менш ніж кілька тисяч в страшних умовах лукашенківських в’язниць. Вони не покинули свою країну, не обрали легший шлях, але прокладають своїм життям дорогу до майбутньої білоруської незалежності. Вони потребують наших молитов та підтримки, також підтримуючи Україну та її боротьбу. Наш ворог є спільним, а саме — диктаторський режим Лукашенка, який всіляко співпрацює з не менш авторитарним російським сусідом у жорстокій війні проти України.