Україна переживає переломний момент своєї історії. Старе закінчилось, а нове ще не почалось. Майдан, війна, політична і економічна криза створили запит на зміни. При тому українці теоретично розуміють, що справжні зміни можуть початись лише з середини – з серця окремих індивідів.
Українці дивляться на Захід і бажають повторити його успіх. Вони, як ізраїльський народ, що вийшов з рабства, але не ввійшов в обіцяну землю, в якій є бажані плоди: громадянське суспільство, ефективна демократія, економічне процвітання, верховенство права, свободи і пошана особистості. Де є дорога туди і як ії знайти? Чому вище названі соціальні феномени народились саме на Заході, точніше, в деяких західних країнах , а в інших частина світу не з’явилися або не прижилися? Це випадковість чи результат кліматичних або інших чинників?
Старозавітний пророк так звертається до ізраїльського народу: «Так говорить Господь: На дорогах спиніться та гляньте, і спитайте про давні стежки, де то добра дорога, то нею ідіть, і знайдете мир для своєї душі! Іер.6,16. Історія – це інтерпретація минулого заради майбутнього. Історія повна доріг і дороговказів, які можуть відкрити секрети майбутнього успіху. Немає сучасності без минулого і майбутнє теж визначається процесами і фактами, народженими в історичному процесі. Тут виникає ще одне запитання – що рухає історичним процесом? Карл Маркс стверджував, що буття визначає свідомість. Безумовно так є, але історія Заходу яскраво свідчить, що свідомість набагато більше визначає буття, ніж буття свідомість.
Що рухає історичним процесом? Карл Маркс стверджував, що буття визначає свідомість. Безумовно так є, але історія Заходу яскраво свідчить, що свідомість набагато більше визначає буття, ніж буття свідомість.
Звісно, спосіб мислення і систему цінностей визначають побутові умови життя людини, але набагато більше побутові умови формуються вірою, цінностями і мисленням людей. Особливо яскравим доказом цієї «анти-марксистської» парадигми є історія Реформації. Ця історія більше доводить правдивість біблійного світогляду, який наголошує на первинності духовного аспекту над матеріальним. Євангелія від Івана починається зі слів: «На початку було Слово і все через Нього стало і Слово стало тілом» (Єв.від Івана 1). Біблія вчить, що благополуччя народів залежить від того, наскільки вони живуть згідно з Божими заповідями. «Якщо дійсно будеш ти слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб додержувати виконання всіх Його заповідей, що я наказую тобі сьогодні, то поставить тебе Господь, Бог твій, найвищим над усі народи землі. І прийдуть на тебе всі оці благословення, і досягнуть тебе, коли ти слухатимешся голосу Господа, Бога свого.(Повторення Закону 28:1,2)…». Але ця закономірність має і зворотну сторону: «Якщо не будеш слухати голосу Господа і підеш вслід інших богів… прийдуть на тебе прокляття…». Щоб переконатись в істинності цих закономірностей вистачить порівняти рівень життя в Північній, Південній та Східній Європі, Північній та Південній Америці, Південній та Північній Кореї. Країни, які прийняли Реформацію на порядок перевершили за економічними і іншими показниками країни, які ії відкинули обравши різні варіанти гуманізму. Чим є Реформація? Реформація – це духовно-суспільний рух, що почався з виступу німецького ченця Мартіна Лютера. В 1517 році він виразив свій протест проти деформації біблійної істини в римо-католицькій церкві того часу. Мартін Лютер, як і наступні реформатори після нього: Філіп Меланхтон, Жан Кальвін, Урліх Цвінглі, Джон Нокс – виступали за повернення церкви до біблійних принципів, від яких середньовічна церква протягом віків відійшла.
Уявна суперечка між провідними реформаторами і католиками (на лівій стороні столу сидить: Лютер, Цвінглі, Кальвін, Меланхтон, а на протилежній представники католицької церкви).
Реформація – це ідея, яка полягає в поверненні християнства до біблійної істини. Поняття Реформація в своєму корінні має слово «форма», тобто образ. В Біблії читаємо, що Бог створив людину за своїм образом і подобою. Творець, який є Автором всієї дійсності, дав певні стандарти для будь якої реальності – не тільки для особи і церкви, але також для суспільства. Ця початкова форма-образ втрачається під впливом гріха. Гріх створює деформацію людини, церкви і суспільства. Приставка «ре» говорить про повернення до початкової форми. Реформація є рухом, який намагається побачити всі сфери життя з біблійної точки зору, а не лише релігійну сферу. Таким чином Божі принципи впливають не тільки на спасіння душі, але теж на суспільну сферу життя: культуру, економіку, політику. Саме тому Реформація є і духовно-суспільним явищем, яке докорінним чином змінило західну цивілізацію, а через неї і весь світ.
Реформація займає центральне місце в історії світу. Як сказав Гегель вона є «сенсом історії нового часу»
Мартін Лютер і інші реформатори проповідували ідеї наново відкриті із Біблії. Серед них є 5 найбільш важливих євангельських істин, які не тільки преобразили життя окремих особистостей, але мали неймовірно великий вплив на хід історії світу.
I. Solus Christus – тільки Христос
Це основна ідея Реформації, яка і є головною проповіддю протестантизму. Біблія говорить, що Ісус є єдиним Спасителем і Господом. Реформатори проповідували про те, що не Діва Марія, чи святі, не церковні таїнства чи добрі вчинки можуть дати людям спасіння і вічне життя, але лише Ісус Христос. В епоху Середньовіччя, коли християнство далеко відійшло від євангельської істини і індульгенції визначали спасіння, раптом з’являються люди, які починають проповідувати: «Так Бог полюбив світ, що дав Сина Свого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне.» (Від Івана 3:16). Це було революційне послання про милосердного і люблячого Бога, який не пошкодував свого єдиного сина задля спасіння бодай одного грішника. Христос прийшов віддати своє дорогоцінне життя саме за тебе – ці слова проповідувались в церквах, школах, академіях, через мистецтво: Рембрандт малював цю проповідь, Бах її озвучив через свої композиції. В жорстокому Середньовічному світі люди всюди починають чути, що Бог любить їх. Реформація змогла оцінити життя кожної людини – ти коштуєш життя Сина Божого! Це настільки підняло статус людини і її цінність, що породила такий соціальний феномен західної цивілізації, як цінність особистості.
Реформація змогла оцінити життя кожної людини – ти коштуєш життя Сина Божого! Це настільки підняло статус людини і її цінність, що породила такий соціальний феномен західної цивілізації, як цінність особистості
Не залежно від майнового, соціального стану, освіти, кольору шкіри, статі всі люди значимі, тому що Бог віддав за них свого Сина Ісуса Христа. До європейця саме тоді прийшло усвідомлення, що всі є рівні перед Богом, оскільки всі є дітьми одного Отця Небесного. Якщо всі є Його дітьми, значить всі люди є братами та сестрами один для одного. Ця духовна ідея стала підґрунтям для такого суспільного явища як права людини. В країнах, які пережили Реформацію люди поступово зрозуміли, що права людині надає не уряд, а Творець.
Всі є рівні перед Богом, оскільки всі є дітьми одного Отця Небесного. Якщо всі є Його дітьми, значить всі люди є братами та сестрами один для одного. Ця духовна ідея стала підґрунтям для такого суспільного явища як права людини. В країнах, які пережили Реформацію люди поступово зрозуміли, що права людині надає не уряд, а Творець.
З таких слів починається американська конституція: «всі люди є рівні перед Богом, наділені Творцем невід’ємними правами». Вільям Вілберфорс, Авраам Лінкольн, Мартін Лютер Кінг – великі борці проти залишків дискримінації в Західному світі, були носіями протестантської парадигми мислення в якій не було місця рабству, а тільки свобода в Ісусі Христі для всіх людей.
II. SOLA SCRIPTURA – тільки Писання
Протестанти вірять, що не церковні передання, ні традиції, ні людські вчення, а тільки Боже Слово є відкриттям для нас – безпомилковим джерелом Істини про Бога, людину і всю духовну реальність, яка існує. Для того щоб віруюча людина могла спілкуватися з Богом їй необхідно щодня читати Біблію. Але для цього потрібно спочатку навчитися читати. А це була суттєва проблема, в тогочасній Європі 90% людей були безграмотними, тому всюди при церквах відкривалися школи, створювалися вищі учбові заклади. Процес народної освіти настільки успішно просувався, що за дуже короткий період більшість населення європейських країн вміло читати і писати. Лютеранська Швеція була першою державою, яка на початку XVII століття запровадила обов’язкову загально середню освіту. Тому грамотність і освіта – це плід Реформації. Реформатори були першими, хто відкинув латинь і навчання велося рідною мовою.
Тому грамотність і освіта – це плід Реформації. Реформатори були першими, хто відкинув латинь і навчання велося рідною мовою
Мартін Лютер переймався тим, щоб звичайний німецький народ міг на зрозумілій для себе мові читати слово Боже. Тому він переклав Новий Заповіт, а згодом всю Біблію на німецьку мову, заклавши основи сучасної літературної німецької мови. В 16 і 17 століттях Біблія переклалася протестантами на всі європейські мови. Чеський протестант – Ян Амос Коменський заклав основи сучасної педагогіки. Наступний плід Реформації логічно продовжує попередній. З загальної грамотності і відродження європейських мов розпочався процес національного відродження.
З загальної грамотності і відродження європейських мов розпочався процес національного відродження.
Сучасна мапа Європи сформувалася в період 16 і 17 століть, коли з’явився сам термін національна держава. Реформація дає приклад національного пробудження на християнських засадах і формує модель патріотизму, як прив’язаності до свого народу і до своєї країни. Не національний егоїзм, не шовінізм, а християнський патріотизм, який коріниться на любові до ближнього і пошані до інших народів.
III. «Coram Deo» - перед Обличчям Бога
Реформатори, наголошували, що людина повинна себе поводити однаково не залежно від того, чи вона є в церкві, чи вдома, на роботі, в будь-якому місці, оскільки Бог бачить явні і тайні людські вчинки і перед Ним неможливо сховати навіть свої думки. Біблія вчить, що людина відповість за кожну свою справу на суді, перед троном справедливого Бога. На цьому суді не можна буде відкупитись. Проповідь про присутність Бога поступово сформувала певний менталітет законослухняності, характерний лише для протестантських суспільств.
Проповідь про присутність Бога поступово сформувала певний менталітет законослухняності, характерний лише для протестантських суспільств.
Мисленню західної людини притаманне розуміння того, що правовий закон – це не є інструмент контролю уряду для маніпуляції масами, а один з природних законів на рівні з законом гравітації. Закони створюють упорядкований світ, запобігають хаосу і анархії, забезпечують стабільне і безпечне життя, але лише при умові їх дотримання. Велику роль в розвитку правової свідомості протестантського Заходу зіграли люди такі як шотландський пастор Семуель Резерфорд, який в 1644 році видав свою книгу «Lex-Rex». Це гра слів, що буквально означає «Закон-Король». До Реформації панувало розуміння «Rex-Lex». В той же самий час, коли Резерфорд в протестантській Шотландії писав свою знамениту книгу, король католицької Франції Людовик XIV проголошує: «держава – це я». Його називали «король – сонце», але саме за його панування сонце Франції неухильно почало іти на захід. Ідея «Coram Deo», як ніщо інше посприяло розвитку правової культури і сучасної правової системи, зокрема в англо-американському світі.
IV. «Beruf» - вчення про покликання
Проповідники Реформації проповідували, що у кожної людини є своє унікальне покликання, неповторна життєва ціль. І насамперед своє призначення можна віднайти в професійній сфері. Сумлінне і ретельне виконання своєї роботи – це є служіння ближньому. Незалежно від того, чи ти священнослужитель, чи ремісник, домогосподарка, чи вчитель — ти повинен виконувати свою працю «як для Господа». Відомий соціолог Макс Вебер у праці «Протестантська етика і дух капіталізму», наголошує, що німецький термін «Beruf», який перекладається, як покликання від Бога здійснювати працю в чітко окресленій професійній сфері, є виключно плодом лютерівського перекладу Біблії. До цього в жодній культурі і мові, такої інтерпретації професійної сфери не зустрічалося. Таке ставлення до роботи сприяло формуванню протестантської етики праці, яку можна охарактеризувати, як служіння Богу і оточуючим своїми професійними вміннями, виконуючи свою працю віртуозно і з насолодою. Це мало великий вплив на розвиток капіталістичної системи та економічне процвітання.
Протестантська етики праці справила визначальний вплив на розвиток капіталістичної системи та економічне процвітання Західних країн
У пуританській Англії ХVII століття великими тиражами виходили книги з такими назвами: «Покликання торговця», «Богонатхненний ткач», «Християнське мореплавання». Люди могли сполучити в собі біблійне одкровення і професіоналізм. Варто порівняти добробут в протестантських і православних країнах і звернути увагу на етику праці, яка переважає на цих двох цивілізаційних теренах, і тоді стане зрозумілим, чому їх розділяє така величезна економічна прірва. Ще один феномен народжений ідеєю «Beruf» – це розвиток науки і технологій. Більшість видатних вчених цієї епохи були відродженими християнами. Ісаак Ньютон, між іншим, написав більше праць на тему теології, ніж фізики. Технічна революція бере свій початок в протестантській Англії, яка в XVIII переживає ряд великих духовних пробуджень.
V. Загальне священство
До Реформації церква поділялась на дві категорії людей: невелика каста священників, і сіра маса мирян. Реформатори натомість проголосили забутий євангельський принцип згідно яким усі хто повірив в Ісуса Христа стають священиками, адже написано, що Син Божий «зробив нас царями і священиками Богові й Отцеві Своєму» (Об’явлення 1:6). Священик – це представник Бога перед людьми і представник людей перед Богом, людина з особливою місією, яка наділена духовними дарами для її реалізації. Цей високий статус накладав на людей велику відповідальність за світ, що їх оточує. Звідси виростає новий феномен Заходу, народжений Реформацією – громадянське суспільство – спільнота відповідальних, освічених, активних, ініціативних громадян, які самі здатні самоорганізовуватися задля вирішення своїх локальних проблем, не чекаючи допомоги від влади.
Син Божий «зробив нас царями і священиками Богові й Отцеві Своєму» (Об’явлення 1:6). Цей високий статус накладав на людей велику відповідальність за світ, що їх оточує. Звідси виростає новий феномен Заходу, народжений Реформацією – громадянське суспільство
В протестантських країнах люди стали об’єднуватись в різноманітні спілки, асоціації, клуби, через які люди проявляли свою громадянську активність. Це сформувало політичну свідомість європейських націй. Сучасний парламентаризм – ще один плід ідеї всезагального священства. Парламентаризм – це влада народу через своїх представників, яких обирають обдумано і відповідально. Саме такий політичний лад народився в пуританській Англії 17 століття. Те саме можна сказати про демократію взагалі.
Сучасний парламентаризм – ще один плід ідеї всезагального священства. Він зародився в пуританській Англії 17 століття. Те саме можна сказати про демократію взагалі.
На пострадянській території вважається, що сучасну демократію народила Французька революція, але це ствердження далеке від правди. Насправді стандарти сучасної демократії породжені англійською і американською революціями, які, до речі, відбулись раніше французької. Один з творців Конституції США Джон Адамс сказав: «Наша Конституція підходить лише для народу високоморального і релігійного. Для жодного іншого вона не годиться». Історія доводить справедливість такого припущення, наприклад, в Латинській Америці, Східній Європі, Африці, Азії конституціоналізм не спрацював.
Україна на роздоріжжі
В 16 і в першій половині 17 століття Україна, як і всі народи Європи стояла на роздоріжжі. Буквально, як написано в книзі Повторення Закону: «Ось кладу перед тобою дві дороги…». Варто тільки гадати, як би виглядало життя українців сьогодні, якщо би вони зробили той самий вибір, який тоді зробили шведи, голландці, швейцарці чи мешканці Британії. Чи не те саме мав на увазі Михайло Грушевський, коли писав: «Український корабель плив повними вітрилами під вітром Реформації і спустив вітрила, коли цей вітер опав»?
«Український корабель плив повними вітрилами під вітром Реформації і спустив вітрила, коли цей вітер опав» Михайло Грушевський
16 століття вважається в українській історіографії періодом першого відродження. Реформація мала колосальний вплив на формування України. Не було би Реформації – не з’явилась би Острозька Академія, Києво-Могилянська Академія. Пересопницьке Євангеліє і Острозька Біблія – теж плід Реформації. Скоріше за все не було би Берестейської унії, а значить греко-католицизму, оскільки церковна унія з 1596 року була реакцією на «єресь Лютерову». Не було би унії – може не було би і козацьких війн. Не було би унії – інакше виглядала би Галичина – ключова з українських земель в плані формування національної свідомості. Відзначення 500 років Реформації в нашій країні, оголошене самим Президентом може стати серйозним кроком в сторону відкриття для України джерел європейської цивілізації. Одночасно дає можливість українським євангельським християнам внести свій власний вклад в національну ідею України, в процес відродження нашого краю.
