Цьогорічний Великдень є одним з найдивніших для українців. З року в рік, це був час сім’ї та традицій. І давайте чесно, пасхальні традиції полюбляли як віряни, так і ті, хто далекий від віри, через смачні страви, тепло та затишок сімейного кола. Але цього року те, до чого ми звикли, змінює свою форму через пандемію COVID-19! І за іронією, саме в умовах карантину ми можемо згадати контекст, в якому святкувалась перша у світі Пасха.
Перша Пасха відбулась у 13 столітті до нашої ери. В той період Ізраїль виходив з Єгипту, і на останні дні перебування в країні, Господь через Мойсея велів їм відсвяткувати свято під назвою Песах (חג פסח), що перекладається як «перейти», або «оминути». Євреї на той момент ще не були народом. Їх об’єднували лише міцні родинні зв’язки, які вели до Авраама, та традиції. Вони ще не відчували себе окремою одиницею у світі, бо були рабами — зламаними та підкореними. Їм був знайомий свист батога, залізний присмак крові в роті та запах поту. Для того, аби раби могли стати могутнім народом, було потрібне втручання більше ніж людини, Бога. Вони берегли в пам’яті благословіння, яке Бог обіцяв Аврааму: «І народом великим тебе Я вчиню» (Буття 12:2). І ось, настав час звільнення!
Тому Песах, це свято не тільки релігійне, але і державне для Ізраїлю. Тобто, по суті, Пасха це запозичене свято з історії Ізраїлю, яке стало нам близьке через те, що в цей день помер та воскрес наш Спаситель Ісус Христос.
То що спільного між першим Песахом євреїв і Великоднем під час коронавірусу?
- Абсолютно невідомо, що буде в майбутньому
Хоча євреї жили як раби в палючому Єгипті, в цьому житті була своя стабільність. Якщо їм везло, хазяї до них добре ставились, годували та лікували, а якщо ні — вони виживали, проте отримували свій шматок хліба. А вийти зі знайомого світу у безкрайню пустелю було величезним ризиком. Вони боялись майбутнього і геть не знали, що на них чекає.
Українцям зараз передбачити майбутнє так само складно. На відміну від євреїв пустелі, в нас вже є країна та якась система. Проте криза показує, що ця система дуже крихка і може зруйнуватись за будь-якої миті. Непослідовні дії влади щодо ведення карантину, високі штрафи, масові звільнення українців з робіт та повернення дітей з дитбудинків в сім’ї, де є батьки залежної поведінки — все це лише вершечок айсбергу. Так, українці народ сильний! Але майбутнє, яке вкрите туманом, вимагає особливої віри та сили.
- Не можна виходити з дому через смертельний ризик зовні
Зволікаючи з тим, аби відпустити євреїв, фараон допустив 10 кар від Бога у своїй країні. Останньою карою була смерть первістків. Для того, аби євреї не постраждали, вони отримали від Мойсея наказ — помазати одвірки кров’ю ягняти. Якби вони тоді вийшли на вулицю, або не послухались наказу, то загинули. Це була тимчасова самоізоляція єврейських сімей, аби вберегтися від загрози ззовні.
Коронавірус ввів по всьому світу вимогу до самоізоляції. В той час, як смерть від коронавірусу наступає лише в невеликого відсотка людей, ризик присутній. Особливо, для людей літнього віку, людей, які мають респіраторні захворювання та ослаблений імунітет. Не кажучи про те, що є випадки, коли страждали і абсолютно здорові люди. Тому, самоізоляція є дієвим методом не допустити поширення COVID-19.
- Обмеження в тому, що можна їсти
Єгипет був доволі багатою країною. На той момент, там були родючі землі для зернових, фруктів, овочів. Річки були наповнені жирною рибою, а на лугах паслися бокаті стада. Коли євреї вийшли з Єгипту — вони це все втратили. Вони настільки часто згадували Єгипет, що Мойсей навіть вніс у книгу їжу, за якою вони найбільше сумували: «Ізраїлеві сини стали плакати з ними та говорити: Хто нагодує нас м’ясом? Ми згадуємо рибу, що їли в Єгипті даремно, огірки й дині, і пір, і цибулю, і часник» (Числа 11:4-5). Український читач може особливо оцінити те, що вони сумували за м’ясом та часником!
Для українців коронавірус також ввів корективи щодо харчування. Перш за все, в домівках з’явились продукти, які довго не псуються: консерви, крупи, макаронні вироби. По-друге, вилазки в магазин проходять з певними обмеженнями, адже в магазин не можна заходити без маски, а якщо там більше людей, ніж потрібно, то доводиться чекати на вулиці. По-третє, закрились кав’ярні, кафе та ресторани. Тепер доведеться чекати на час, коли на вулиці знову можна буде купити лате чи капучино, а біля вокзалів запахне шаурмою.
- Стали свідками природних катаклізмів
Одним з додаткових стимулів покинути Єгипет були 10 кар, свідками яких стали євреї. При них вода в Нілі стала кров’ю, повсюди з’явилися жаби, сарана, комахи, мухи, і повмирала худоба. Крім того, з неба пішов вогненний град, грім, блискавки та темрява, яка закрила весь Єгипет!
Для українців період карантину теж сповнений подій. Люди по селах та дачах, які почали масово палити траву, спричинили хмару чадного газу над містами. Відсутність снігу взимку призвела до того, що по території пронеслась піщана буря, коли пилюка попадає в очі, ніс, рот. Крім того, почали горіти землі навколо Чорнобиля, піднімаючи радіоактивні маси в повітря. А ще, у квітні пішов сніг.
- Вимушена Пасха в сімейному колі, а не з друзями, чи в храмі
В той день, коли євреї святкували перший Песах, Бог дав конкретні настанови, як це робити. Люди повинні бути одягнені так, ніби вони готові йти в дорогу, спекти ягня без вади та розділити його між членами сім’ї, з’їсти опрісноки. Це все відбувалось в межах сімей, як знак підготовки до мандрів і того, що Бог все тримає під контролем. Це об’єднувало родини докупи, а батьки могли навчити дітей як діяти в подібних ситуаціях. В ізраїльський культурі дуже важливо передати дітям певні знання, пояснити їм що відбувається в світі, і що вони можуть з цим зробити. Це був час для цього.
Українці наразі теж вимушені святкувати Великдень вдома. Непослух правилам карантину може сприяти зараженню COVID-19 і поширенню його серед родичів старшого віку. Тому, це час, який сім’ї проводять разом. Це час заспокоїти одне одного, допомогти одне одному зосередитись на дійсно важливих речах: любові, розумінні, підтримці, сім’ї. Це час стати сильними — разом. А для батьків це час підготувати дітей до життя, на прикладі цієї пандемії, пояснивши що відбувається.
- Тут свято, а трішки далі — смерть
Євреї святкували Песах, але поруч страждали від хвороб та наслідків кар інші люди. В деяких родинах сусідів померли первістки, а десь, від голоду чи наростів, інші єгиптяни. Проте це був час визволення євреїв. Тому вони зосередились на тому завданні, яке перед ними стояло, і прийняли рішення радіти життю, хоч навколо було не до радості.
Під час карантину в багатьох українців відбуваються свята: день народження, іменини, річниці. Нині буде Великдень, а там ще якесь свято. Паралельно з цим статистика тих, хто хворіє на коронавірус, лише збільшується, як і тих, хто помер. І попри солідарність із родинами, які проходять важкий час, це можливість навчитись знаходити привід бути вдячними за життя, навіть під час кризи. І радіти.
- Ніхто не питав чи вони готові до змін
Так, євреї мріяли про свободу. Проте та ціна, яку необхідно було сплатити, виявилась надто великою для більшості з них. До обіцяної землі, де тече молоко та мед, дійшли лише деякі. Яка була ціна свободи? 40 років життя в пустелі, одноманітна їжа та питво, народження дітей між наметами, коли сусіди чують материнські крики, відсутність дому. Скоріше за все, якби вони знали до кінця що на них чекає, то з Єгипту вийшли б лише найхоробріші. Проте це був час, коли вони були вимушені довіряти Мойсею та Богові.
Чи хтось спитав українців чи вони готові до карантину? Цей час настав як сніг у квітні — неочікувано та невчасно. Якби хтось попередив українців про те, що настане подібний період, то, скоріше за все, супермаркети опустіли б раніше, ніж почалась пандемія. Тоді б вони почали відкладати кошти заздалегідь, не купили квитки на концерти та поїздки, знайшли роботу онлайн. Але зміни настали раптово. Це час стати сильнішими і довіряти Богові, для якого не існує сюрпризів.
Для українців традиції мають дуже велику силу. Вони допомогли зберегти національну ідентичність в часи, коли народ був під Російською Імперією, Річчю Посполитою, Австрією, османами, іншими. Проте не всі традиції виправдовують ризик. Зараз час зберегти Україну, слідуючи карантинному режиму. А це означає — Пасха в стилі визволення з Єгипту!
Ми не знаємо, що буде далі. Світова економіка вже барахлить від того, що фрагменти малого та середнього бізнесу почали давай збій. На суспільство чекає період адаптації до нового життя, коли частина професій стануть неактуальні. Інтернет став рятувальним кругом для багатьох в роботі та спілкуванні, і, скоріше за все, його роль стане більшою після пандемії. Це все непередбачувані зміни. Але що ми знаємо точно, Бог — незмінний, як і Його добра Воля для нас, яку Він висловив на Пасху 2000 років тому. І нехай Великдень цього року підкріпить нашу віру та запал дивитись в майбутнє з вірою, а не відчаєм.
Як колись Бог звільнив Ізраїль з рабства Єгипту, тепер, Він звільняє нас від рабства страху та гріха.
Христос воскрес!
За основу обкладинки взято фрагмент з фільму «Десять заповідей», 1956 року.
