logo

Європа не готова визнати КВІР терористичною організацією, однак запровадить санкції проти Ірану

17 квітня 2024 р.

Слідом за США міністри закордонних справ ЄС оголосили про додаткові санкції проти Ірану після атаки на Ізраїль. Однак домогтися визнати КВІР терористичною організацією не вдалося, а засідання Радбезу ООН щодо останнього загострення на Близькому Сході завершилося звинуваченнями Іраном та Ізраїлем інших членів ООН в ігноруванні загроз один одного їхній безпеці.

У центрі терористичної загрози Ірану багато років перебуває Корпус вартових Ісламської Революції. Він міг бути лише проблемою Близького Сходу, однак роль Корпусу значно ширша, а представники цієї структури брали участь в численних війнах, включно із інструктуванням та підтримкою російської армії в ході повномасштабної війни проти України.

Восени 2022 року представники КВІР у Криму навчали російських військових користуватися бойовими дронами Shahed-136. Сьогодні Іран є однією з серйозних загроз безпеці Заходу, адже здійснює підтримку та керівництво низкою терористичних організацій, а також формує умовний авторитарний блок разом із Росією, Китаєм, КНДР і Сирією. 

150 стаття Конституція ісламського Ірану визначає КВІР як «охоронця Революції та її досягнень», що декларує політичну місію воєнізованої структури. Він був створений після ісламської революції 1979 року з метою захисту режиму аятоли Хомейні та його ідеології. З часом КВІР перетворився на ключового гравця у багатьох сферах іранського життя, включаючи політику, економіку та армію.

Однією з ключових ролей Корпусу у міжнародному контексті є підтримка та спонсорство терористичних організацій. Наприклад, він надає пряму чи опосередковану підтримку ліванському руху Хезболла, Хамасу, Ісламському джихаду, хуситам і шиїтській міліції в Іраку. КВІР брав участь у війні в Іраку, Лівані, Сирії (на боці Башара Асада). Завдяки військовій присутності в Сирії Іран зміцнив зону іранського впливу, яка простягається через Ірак, Сирію та Ліван до Середземного моря.

Крім того, Корпус використовує кібервійськові засоби для втручання у справи інших країн. Це включає кібершпигунство та інші форми кіберагресії. Все це відбувається в контексті ідеології режиму аятол, яка базується на уявленні про США та Ізраїль як про «великого та малого диявола». Найбільшою поразкою квіру за останні роки стало вбивство американцями лідера «Аль-Кудс» у складі КВІР Касема Сулеймані у січні 2020 року.

КВІР відповідальний і за систему спостереження та переслідування за «ворогами революції» в самому Ірані. Ці функції виконує Басідж — організація, яка входить до складу Корпусу та складається з радикалізованого ополчення. Саме вони виконують функції ісламської «поліції моралі», придушують протести і заарештовують навернених з ісламу християн. 

У світлі останніх подій на Близькому Сході загострилося питання про офіційне визнання у Європі КВІР терористичної організації, однак цього найімовірніше не станеться, бо ЄС надто цінує дипломатичні стосунки з Іраном. Разом з цим ООН взагалі не засудила іранську атаку, а Генеральний секретар Антоніу Гутерреш лише закликав до стриманості.