Цього понеділка у Львівській обласній військовій адміністрації відбулася скандальна лекція «З сексу починається все», яка спочатку була орієнтована на працівників держустанови, а потім організатори оголосили її відкритою. Проводила захід Олена Дмитрієнко, яка представилася «сексологинею», однак профільну освіту ще здобуває.
На початку лектор говорила про так званий сексуальний інтелект та сексуально-емоційне здоров’я, а потім перейшла до основної мети виступу — навчання пошуку сексизму та специфічної культури толерантності до різних сексуальних практик.
Велику увагу Олена Дмитрієнко приділила темі боротьби з «гомофобією». Цей маніпулятивний термін в сучасному світі використовується для означення негативного ставлення до гомосексуалізму, яке з подачі лояльних до ЛГБТ публічних діячів подається як певне відхилення, фобія, тобто безпідставний страх. Про це йшлося і на даній лекції в ЛОВА.
«Фобія — це хвороба. Вона заважає рухатись вперед, заважає людині почуватися психологічно вільною. Це привід звернутися до фахівця психотерапевта, щоб знайти коріння проблеми і позбутися від психічного розладу”, — говорить Олена Дмитрієнко. Таким чином вона визначає негативне ставлення до гомосексуалізму як психічну хворобу, що немає жодної доказової бази, а виглядає як нав’язлива цинічна маніпуляція задля додавання ваги її аргументам захисту одностатевих стосунків.
Ще після анонсу лекції громадськість розкритикувала організаторів, адже такі події не лише є провокаційними та сумнівними за змістом, але й не на часі. Під час війни чиновники можуть використати свій час більш продуктивно, ніж слухати лекцію про боротьбу з сексизмом і гомофобією. Увагу до проблеми недоречності лекції привернула журналістка Вікторія Балицька, яка написала: «Львівська обласна державна адміністрація, зараз все починається з хвилини мовчання за загиблими, а не з сексу… Ви заблукали в сенсах буття суспільства, якому маєте служити. Для сексу є особистий час».
Керівник апарату обласної адміністрації Ірина Шурпяк вважає, що громадськість неправильно зрозуміла мотивацію: «Ми не будуємо післярадянську культуру чиновництва, яка базується на хейті, шеймінгу, дискримінації за будь-якими ознаками. І тому періодично ми маємо робити такі заходи як сьогодні, говорити про це потрібно професійно». Однак вона не пояснила, чому там, де йдуться про недискримінацію противників ЛГБТ прирівнюють до психічнохворих.
Лекції, тренінги та конференції на тему гендеру та недискримінації сексуальних меншин досить регулярно проводяться для держслужбовців різних рівнів. Це з’явилося не сьогодні, а «перевчення» відбувається вже багато років (наприклад, члени ЛГБТ-організацій читали лекції в ході підготовки нової української поліції).
Такі заходи найчастіше організовуються в контексті необхідності наближення української щоденної культури до європейських традицій. Проте «європейськість» тут означає не справжні давні і зокрема християнські основи західної цивілізації, а наслідування сучасного секулярного та антинаціонального порядку денного в ЄС.
