logo

В чому проблема позиції Європарламенту щодо сурогатного материнства?

25 квітня 2024 р. \ оновлено 25 квітня

У середу, 24 квітня, Європейський Парламент проголосував за визнання деяких форм сурогатного материнства торгівлею людьми. Депутати підтримали перегляд директиви 2011 року щодо торгівлі людьми, і тепер цей злочин включатиме експлуатацію сурогатного материнства, незаконне всиновлення та примусовий шлюб.

Хоча Європейський Парламент протягом останніх років ухвалював дуже суперечливі рішення щодо питань моралі і сім'ї, однак тут депутати взялися за боротьбу з і справді важливою проблемою — експлуатацією сурогатних матерів. Закон міг бути надійним захистом для прав людини, однак насправді він не вирішує моральну дилему такого способу народження дітей. 

Проголосований вчора закон забороняє саме експлуатацію сурогатного материнства, що включає нечесні умови для жінки. Сурогатне материнство вважатиметься торгівлею людьми лише якщо жінку обманюють або змушують стати сурогатною матір’ю, а також коли вона була беззахисною, вразливою чи стала жертвою шахрайства. Що ж стосується усвідомленого і добровільного сурогатного материнства, то заборони на цю практику немає.

Сурогатне материнство досить поширене у країнах, де населення перебуває у складному матеріальному становищі, а держава ігнорує це питання. Клієнтами сурогатних матерів, зазвичай, є іноземці, включно з одностатевими парами. Кожна історія народження дитини за допомогою сурогатної матері є трагедією, бо жінка 9 місяців виношувала цю дитину, народила її та віддала зовсім іншій родині. Якою б не була фінансова компенсація чи запевнення про добровільність  жінки, це точно є нездоровою практикою, адже щонайменше ігноруються права дитини.

Основний недолік закону, який ЄП підтримав у середу, полягає у нівелюванні прав та інтересів дитини, котра за умов сурогатного народження є просто товаром і ніколи не знатиме свою маму. Особливо трагічними є історії, коли новими «батьками» цього немовляти стають люди однієї статі.

Країни, які на весь світ говорять про права людини, не можуть ігнорувати незахищеність дітей, яких народили сурогатні матері. Україна пам’ятає жахливу історію періоду пандемії, коли в київському готелі «застрягли» десятки немовлят. До них не могли приїхати їх батьки-замовники і вони були непотрібними жінкам, які їх народили. Це був наочний приклад того, чим насправді є сурогатне материнство.

Діти, народжені від сурогатних матерів у Києві у готелі "Венеція"

Європейське включення експлуатації сурогатного материнства до переліку форм торгівлі людьми є недостатнім кроком, проте сподіваємося, що першим, а не останнім. Сама ідея суб'єктності немовлят неможлива без визначення сурогатного материнства аморальним і недостойним явищем. У процесі дискусій в Європарламенті французький депутат Франсуа-Ксав’є Белламі наголошував на важливості захисту дітей також: «Діти не повинні бути об’єктами контракту, тому що це торгівля людьми. Ми повинні захистити найслабших».

Подібну позицію висловила речниця Касабланської декларації Олівія Морель, яка бореться за заборону сурогатного материнства. Вона сама була народжена таким чином і багато років виступає за припинення цієї практики. Морель була запрошеним гостем на слуханнях і говорила про цинічний матеріальний бік цього питання: 

«Це матеріально. У мене теж був цінник. Я була частиною контракту. Основою цього явища є не любов чи прихильність, а лише матеріальні речі. Я ніколи не бачила, щоб багата жінка була вагітна для бідної жінки. Сурогатне материнство – це вагітність за гроші».