6 квітня 1528 року в Нюрнберзі помер Альбрехт Дюрер, відомий німецький художник, який увійшов в історію мистецтва як «північний Леонардо да Вінчі». Крім того що він був успішним у мистецтві, Дюрер вважається ще й видатним математиком і графіком, засновником нарисної геометрії.
Ставши лютеранином і добре знаючи Біблію, він створив понад 200 гравюр на біблійні теми, які розходилися по Європі і сприяли поширенню ідей Реформації через мистецтво. Настрої передреформаційного періоду, напередодні напружених соціальних і релігійних протистоянь, Дюрер зобразив у серії гравюр на дереві «Апокаліпсис» (1498).
У 1517 році Дюрер приєднався до групи нюрнберзьких реформаторів, на чолі яких стояли вікарії августинців Йоганн Штаупіц і його соратник Венцеслав Лінк. Знайомство з творами Мартіна Лютера, які, за свідченням самого художника, дуже йому допомогли, ймовірно, відбулося близько 1518 року. На початку 1518-го Дюрер надіслав Лютеру свої гравюри. Художник сподівався вигравіювати його портрет, але їхня особиста зустріч так і не відбулася. Художник також підтримував стосунки з іншими видатними діячами Реформації – Цвінглі (вченням якого на деякий час захопився), Карлштадтом, Меланхтоном, Ніколасом Кратцером.
У своїх теоретичних творах про живопис Дюрер намагався звести малюнок до відомих математичних принципів. У результаті цього в 1525 році з’явилася його «Інструкція з вимірювання циркулем і лінійкою», а через рік «Інструкція зі зміцнення міст, замків і фортець». Створення нової теорії фортифікації, за словами самого Дюрера, було обумовлене його турботою про захист населення «від насильства і несправедливого утиску». У 1528 році посмертно видані його «Чотири книги про пропорції людини».
Важливою особливістю трактатів Дюрера було використання розмовної німецької мови, а не латини: таким чином, вони стали першими підручниками з геометрії німецькою мовою, а введена Дюрером термінологія була покладена в основу сучасної геометрії.
