Росія ставить перед собою цілі завоювати Україну і повернути над нею контроль, втрачений після розпаду Радянського Союзу. Кремлівський диктатор відкрито заявляв, що розпад СРСР був «найбільшою геополітичною катастрофою ХХ століття» та заперечував український суверенітет і право нашого народу самостійно обирати шлях розвитку та партнерів.
Російські шовіністи в політиці та медіа прямо закликають до «збирання земель» та повернення кордонів СРСР, однак його розпад був закономірним і цілком законним. 3 квітня 1990 року в Радянському Союзі почав діяти Закон про порядок вирішення питань, пов'язаних з виходом союзної республіки з СРСР.
Закон по суті був відповіддю на відцентрові процеси у країнах Балтії, зокрема що в березні Литва проголосила незалежність. Його прийняття дало легальні можливості для республік вийти складу цієї держави, а отже для України в перспективі отримати незалежність.
Згідно із законом 1990 року, рішення про вихід із радянського союзу мають ухвалювати громадяни шляхом вільного виявили явлення народів союзної республіки шляхом референдуму. В тих республіках, котрі мають автономії, Результати референдуму в конкретній автономії мають особливе значення при ухваленні остаточного рішення.
Рішення про вихід союзної республіки з СРСР вважається прийнятим якщо на референдумі його підтримали не менше двох третин громадян СРСР, які мали право голосу та постійно проживали на її території до моменту формулювання питання про вихід. Остаточне рішення мала ухвалити Верховна Рада.
Після виходу союзної республіки і складає СРСР за неї зберігалися певні зобов'язання, зокрема необхідність дотримуватися загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, прав і свобод людини, а всі громадяни Мали бути захищеними від будь-якої дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного або соціального походження, майнового стану, місця і часу народження.
В історії про незалежність України ключовими були події 1991 року, коли ще з весни розпочалися процеси підготовки розпаду Радянського Союзу. Більшість колишніх республік проголосили свою незалежність влітку того ж року та запланували референдум на підтвердження цього. 1 грудня 1991 року 90,32% населення колишньої УРСР проголосували за підтвердження Акту проголошення незалежності України, зокрема і 54,19% в Криму.
Вихід України та інших республік зі складу СРСР був цілком законним, логічним і очікуваним з огляду на тривалі відцентрові процеси, національне відродження та загальну кризу радянської системи управління. Навіть відповідно до законів радянської держави її розпад був цілком законним.
