Цього дня 30 років тому в Сухумі (окупована частина Грузії) абхазькі сепаратисти вчинили масову різанину. Це один із кривавих епізодів війн в Абхазії, підтриманих і спричинених росією.
27 липня 1993 року в Сухумі було оголошено перемир’я, яке тривало до 16 вересня, коли абхазькі сепаратисти порушили угоду та разом із російськими військами розпочали наступ на місто, яке на той час контролювала грузинська армія. За досить короткий час загарбники взяли під контроль Сухумі і з 27 вересня розпочалося найстрашніше.
Абхазькі сепаратисти чинили розправи над мирним населенням. Вони вривалися в будинки і розстрілювали цілі сім’ї, вбивали на місці переважно грузинів, що дає підстави називати ці злочини етнічними чистками. Тоді загинули майже всі члени підтримуваного Грузією абхазького уряду, які відмовилися покинути місто.
Окупанти чинили дуже багато насилля, збирали групи цивільних осіб і демонстративно вбивали їх у найжахливіший спосіб. Масові вбивства відбувалися в міському парку, перед будівлею уряду, у школах і лікарнях. Вони піддавали містян тортурам і змушували матерів дивитися, як вбивають їх дітей (часто малолітніх).
Розправа в Сухумі значною мірою сталася через недооцінку ООН реальної ваги «гарантій» російської федерації. Швидке захоплення міста було можливим, адже грузини відвели від Сухумі важку техніку і артилерію, відповідно до липневих домовленостей. Більшість цивільного населення Сухумі разом із членами абхазького уряду (прогрузинського) залишалися в місті, покладаючись на ці домовленості і режим припинення вогню.
Різанина в Сухумі була не єдиним епізодом етнічних чисток. Їй передували розправи в Гаграх, Гадауті, Кутаїсі та інших містах. Окрім грузинів жертвами стали вірмени і греки. Розправи над цивільними супроводжували весь період війн і спричинили втечу сотень тисяч біженців.
Історія жертв різанини в Сухумі — ще один приклад безперспективності домовленостей, в яких бере участь росія. Українці також мають великий досвід, коли росіяни порушували умови домовленостей і режими припинення вогню. Сумнозвісні Мінські домовленості — передумова підготовки подальшої ескалації і повномасштабного вторгнення, яке відбулося вже у 2022 році. Росія розв’язує війни і було б дуже наївно сподіватися, що запропоновані нею мирні документи матимуть силу.
