30 вересня 1614 року народився Бенгт Скіте (Шуте), державний діяч Швеції, дипломат, лютеранин, один з ініціаторів Кейданской унії.
Бенгт народився в сім’ї відомого шведського політика, вчителя шведського принца і майбутнього короля (лютеранина Густава Адольфа), а пізніше канцлера Уппсальского університету барона Йоганна Шуте. Тож не дивно, що і Бенгт цікавився педагогікою і був послідовником відомого чеського педагога і лідера релігійної громади чеських братів Яна Амоса Каменського, виклавши свої погляди у книзі «Софополіс» («Sophopolis»).
У 1655 році, коли він був призначений губернатором Естонії і послом шведського короля в Литві, йому довелося зіграти значну роль в історії Великого князівства Литовського. Оскільки в цей час війська московитів окупували більшу частину князівства, то місцеві еліти шукали можливості для захисту своєї країни. Великий гетьман Великого князівства Литовського кальвініст Януш Радзивілл звернувся до шведів з пропозицією укладення нової унії між князівством і Швецією на рівноправних умовах, з метою захисту держави від московитів.
У жовтні 1655 року було підписано Кейданську унію, у підготовці якої безпосередню участь брав і Бенгт Шуте. За Кейданською декларацією проголошувалася «вічна» унія зі Швецією, шведський король Карл X визнавався великим князем литовським, а всі попередні унії з Польщею скасовувалися.
Хоча унія не була довгостроковою, оскільки не була підтримана всіма магнатами і шляхтою Великого князівства Литовського, а головний ініціатор унії Януш Радзивілл незабаром помер, все ж вона зіграла певну роль у захисті князівства. Шведський король вимагав від московитів зупинити наступ на міста Великого князівства і видав останнім свої охоронні грамоти.
