20 березня 1852 року надрукована книга Гаріет Бічер Стоу «Хатинка дядька Тома», яка сильно сприяла скасуванню рабства у Сполучених Штатах Америки.
Президент США Авраам Лінкольн назвав авторку цієї книги, християнку і дочку протестантського пастора Гаріет Бічер Стоу, «маленькою жінкою, яка почала велику війну». Лінкольн мав на увазі Громадянську війну 1861-1865 рр., результатом якої стала відміна рабства в США.
Гаріет побачила свою майбутню книгу під час недільного богослужіння в церкві. У її уяві розгорнулася сцена смерті Тома. Після чого вона сіла писати роман, у якому показала жахи життя рабів на півдні країни. Письменниця не вигадувала факти, але спиралася на задокументовані розповіді біглих рабів, яких вони з сестрою ховали у себе.
Книга стала маніфестом жителів північних колоній проти рабства. 5 червня 1851 в журналі «Національна ера» був надрукований перший розділ книги «Хатинка дядька Тома». Друк продовжувався щотижня протягом десяти місяців. У кінці видавець написав: «Ми не пам’ятаємо, щоб який-небудь твір американського письменника викликав би таку загальну, глибоку зацікавленість, як ця повість». Нове окреме видання «Хатинки дядька Тома» в тому 1862 році було розкуплене всього за два дні.
Роман викликав не тільки інтерес публіки, а й лють прихильників рабства. В американській літературі сформувався цілий рух «Анти-Том», у рамках якого друкувалися романи прибічників рабства. У них в різних інтерпретаціях звучала думка про те, що «негри» – народ, схожий на дітей, нездатний до життя без прямого нагляду з боку білих. За десятирічний період публікації «Хатини дядька Тома» до Громадянської війни було надруковано близько 30 подібних творів.
Результат боротьби показав на чиєму боці була перемога – раби отримали свободу, а твір Гаріет Бічер Стоу увійшов до золотої скарбнички світової літературної класики.
