ВЕЛИКА БРИТАНІЯ ВИХОДИТЬ З ЄВРОСОЮЗУ

1 лютого 2020 р. \ оновлено 22 лютого 2024 р.

Сьогодні Великобританія нарешті полишає Євросоюз. За останні три роки ми спостерігали багатосерійну політичну драму, коли британські політики ніяк не могли реалізувати обіцяний вихід з ЄС.

Однак тепер Британія має піти своїм шляхом, не залежно від волі Брюсселя. З 1 лютого депутати Сполученого Королівства не братимуть участь у засіданнях Європарламенту і британські політики не відвідуватимуть саміти ЄС. До кінця року триватиме перехідний період. В цей час мають остаточно сформуватися нові форми співпраці Британії та ЄС: мають узгодитися умови перетину кордону та перебування в державі громадян із Шенгенської зони; створити нову базу для економічних взаємин тощо.

З цієї нагоди в Лондоні проходять масові гуляння. Тисячі британців зібралися на Парламентській площі, щоб разом відсвяткувати вихід з Євросоюзу. Для багатьох з них це свято, подібне до здобуття незалежності.

Один з ключових лобістів виходу Великобританії з ЄС, лідер партії незалежності Сполученого Королівства Найджел Фарадж привітав громадян з цією подією, на яку чекали не один рік. “Це остання глава, кінець дороги та кінець 47-річного експерименту, яким британці ніколи не були задоволені… Що відбудеться у п’ятницю, 31 січня 2020 року о 23:00, буде незворотним. Як тільки ми вийдемо з ЄС, то ніколи не повернемось до нього. Решта – це деталі”, – сказав він. Справді, вихід Британії з ЄС незворотній; тепер ніяк повернутися назад і для членства королівству довелося б проходити від початку всю тривалу процедуру вступу.

Водночас противники Брекзиту до останнього не могли вгамуватися. Доходило навіть до вимог провести повторний референдум, де, на думку лідерів лейбористів, громадяни мали б ухвалити рішення залишитися в ЄС. Проте їх слова та дії вкрай негативно сприймалися населенням. Це яскраво видно на останніх парламентських виборах. Лейбористська партія набрала рекордно малий відсоток голосів, чого не було вже кілька десятків років (ще з часів неоконсервативного повороту Маргарет Тетчер).

Однак говорити, що ЄС тріщить по швах ще рано. Попри чималу популярність євроскептиків у багатьох країнах, британський приклад повторити буде непросто. Туманний Альбіон справді став прецедентом, але ще зарано говорити про можливе повторення їх досвіду.

Ні для кого не секрет, що ЄСівські функціонери дуже негативно відреагували на референдум 2016 року. Окрім потужної інформаційної кампанії (звинувачення всіх євроскептиків у популізмі та навіть шовінізмі), в ЄС неодноразово висловлювали занепокоєння з цього приводу.

Хоча Європейський парламент підтримав угоду про вихід Великобританії з Європейського Союзу, проте залишається можливим сценарій сильнішої інтеграції всередині ЄС з більшою залежністю його членів від Брюсселю. Таким чином є всі шанси створення ще більш централізованого Європейського Союзу. Це може бути небезпечним варіантом розвитку подій для держав, які вже демонстрували наміри проводити самостійну політику всередині країни, не залежно від волі європейських чиновників.

Та в будь-якому випадку, посилення забюрократизованості Європейського Союзу буде лише відвертати його членів від поглиблення співпраці. Об’єднання, яке пів століття тому створювалося для торговельної співпраці і збереження миру, сьогодні все більше втручається у внутрішні справи держав-членів, а тому ми побачимо ще багато дискусій і конфліктів на ґрунті обмеження суверенітеті.