Українська сурогатна матір в Ірландії визнана законною матір’ю дитини

Ірландське законодавство не визнає практику так званого «сурогатного материнства», тому пані Іган не може бути визнана родичем хлопчика, бо не народжувала його. Біологічний батько дитини Брайан Іган визнаний законним опікуном, проте цього року в нього виявлено агресивну форму раку і у випадку його смерті сурогатна мати набуде статусу єдиного опікуна дитини.

У жовтні відбулося кілька судових засідань щодо розв’язання цієї дилеми, проте наразі це не дало бажаного для батьків результату. Подружжя Іганів заявляють про «дискримінацію» їх як батьків дитини, проте факт залишається фактом: Кеті Іган не народжувала сина і може стати матір’ю хлопчика лише якщо усиновить його.

Вся ця історія наштовхує нас на кілька висновків. По-перше, коли люди намагаються деконструювати сім’ю, материнство, батьківство, стать, ідентичність, то рано чи пізно зіштовхнуться є фізичними та юридичними проблемами. Навіть коли держава йде назустріч неприроднім ініціативам, то все одно настане момент конфузів і конфліктів, які потребуватимуть нового і нового законодавства, що в підсумку призведе до повної деградації ідеї прав людини.

По-друге, тут знову фігурує українка. На жаль, сурогатне материнство і донорство яйцеклітин є досить поширеним видом заробітку для українських жінок. Ця практика однозначно засуджується церквою, несе юридичні ризики та загрози для здоров’я. Попри це, щороку тисячі українок погоджуються здати своє тіло в оренду для українських чи іноземних пар.

Під час епідемії Covid-19 і далі внаслідок повномасштабного російського вторгнення в Україні залишаються сотні дітей, народжених від сурогатних матерів, яких не можуть забрати ані біологічні батьки, ані сурогатна мати, яка не визнає материнство над народженою в такий спосіб дитиною. Торік в Україні вже розгорівся скандал довкола 46 немовлят, народжених від сурогатних матерів, яких не могли забрати їх біологічні батьки, і вони перебували в одному із готелів Києва без належної опіки.

Сурогатне материнство з кожним роком стає дедалі популярнішим способом народження дітей для заможних, але бездітних пар. Ба більше, це наразі єдиний спосіб мати дітей для гомосексуалістів, що, само собою, є жахливим, адже дитина ніколи не знатиме своєї матері, бо та жінка, що народила дитину, виконувала функцію лише біологічного носія протягом дев’яти місяців. Дана практика є однозначно шкідливою як для фізичного і психологічного здоров’я сурогатних матерів, так і для суспільної моралі, цінності людини та інституту природної сім’ї.