logo

Сина пастора Мохненка поранено: загрози життю немає!

4 лютого 2023 р. \ оновлено 22 лютого

В лавах ЗСУ працює багато близьких нам людей, серед яких і сини пастора Мохненка. Семеро його синів є Захисниками України, ще п’ять допомагають на фронті, як капелани та служителі. Сьогодні зі сторінки пастора стало відомо, що один з його синів був поранений. Рефлексії пастора нижче.

Мій синуха, який бився в Бахмуті, серйозно поранений. Ампутували ліву кисть руки. Багато осколків у тілі. Загрози життя, Слава Богу, немає.

На другому фото 2012 рік. Ми їдемо в межах вело-кругосвітньої подорожі Росією. Росіяни зустрічали нас із хлібом-сіллю, плакали на наших виступах, влаштовували концерти на нашу честь, знімали про нас фільми та називали мене та моїх синів – Героями нашого часу. А потім, буквально через рік, почали говорити, що ми «нацисти», «терористи» і прийшли їх вбивати.

Хто ви, росіяни? Чи ви ще люди? Як ви могли допустити кремлівських мерзотників до влади та дозволити їм влаштувати геноцид в Україні? Як ви здалися чекістським демонам і дозволили вас так обдурити?

Втім, я знаю як… Ваша Церква мовчала… Дай Вам Бог, хоч колись, зрозуміти що ви створили і покаятися в імперському божевіллі. Рашизм – буде знищений та зганьблений. Ваші діти та онуки будуть соромитися того, що ви створили. А за наші сльози, батьків, матерів, сиріт та вдів – відповісте повністю.

Славко — був безпритульником з п’яти років. В 10 років його судили і відправили в спеціальний інтернат за каструлю супу, яку він (в будинку куди прокрався) випив залпом з холодильника. Це було все, що він там украв. У 13 років він став моїм сином. Разом з ним ми підкорювали божевільні гірські вершини, служили в Африці та у всій (від краю до краю) Росії. О 14-му (коли ви, росіяни, прийшли нас вбивати) Слава пішов добровольцем на фронт.

24 лютого, як тільки все почалося, мій синуха повернувся до побратимів. Ще в березні 2022-го я тричі ховав його (слава Богу тільки у своїй голові). На зло ворогів він вирвався з оточення і повернувся на передову. Разом зі своїм командиром – синуха першим зайшов до центру Херсона. Сьогодні у нього троє маленьких діток. Славка — пишаюся тобою. Ти — справжній Герой! Дякую що живий!

В молитві за швидке одужання Славка!