В перші роки після Революції гідності і війни з Росією серед українських християн піднялася сильна молитовна хвиля заступництва за свою країну. Останні місяці, в зв’язку з пандемією, засухою, перспективою економічної кризи і нових політичних пертурбацій, знову є велика потреба, щоб підняти свій голос до Бога і в єдності заносити до Нього наші інтенсивні молитви.
Молитись за народ і країну потрібно згідно з принципами, які відкриває нам Біблія. Особливо Старий Заповіт багатий у велику кількість прикладів заступництва за свій край. Мойсей, Давид, Соломон, Даниїл, Неемія, Єздра, але також в Новому Заповіті – Павло і перед усім сам Господь Ісус Христос, вчать нас, як молитись за свій народ так, щоб ця молитва була ефективною. Ось декілька із цих біблійних засад:
- НЕ ВСЕ ЗАЛЕЖИТЬ ТІЛЬКИ ВІД БОГА. БОГУ ПОТРІБНІ ЛЮДИ
«Небо — небо Господу, а землю Він дав синам людським» Пс.113, 24. «І шукав Я між ними чоловіка, що поставив би загороду, і став би у виломі перед Моїм обличчям за цей Край, щоб Я не знищив його, та Я не знайшов!» Єз. 22, 30.
Істину про роль людини в Божому плані спасіння добре ілюструє історія заступництва Авраама за Содом – Бут.18, 23-32. «І сказав Авраам: Хай не гніває це мого Господа, і нехай я скажу тільки разу цього: Може хоч десять там знайдеться? А Господь відказав: Не знищу й ради десятьох!» Цей біблійний принцип відомий також в соціології – для звершення суттєвих преображень в суспільстві необхідна критична маса людей, які є носієм певних ідей та вони мають в собі детермінацію для конкретних змін.
Праведники, яких шукав Бог у Содомі — це не просто набожні люди, які стараються жити благочестивим життям. Це категорія людей, які знають Боже бачення для своєї країни і є готовими присвятити самих себе заради реалізації цього бачення. Щоб спасти Содом, Богу необхідна була критична маса праведників у цьому місті, але Він так її і не знайшов. Коли таке відбувається, історія йде злим шляхом.
Чи є на сьогодні критична маса таких праведників, які є носіями Божого бачення для України, та чи готові вони віддати своє життя, свій труд, здібності, всю свою енергію, заради побудови України Божої мрії?
- ЄДНІСТЬ В МОЛИТВІ – ЗАПОРУКА ЇЇ ЕФЕКТИВНОСТІ
Мт.18,19 «Поправді кажу вам, що коли б двоє з вас на землі погодились про всяку річ, то коли вони будуть просити за неї, станеться їм від Мого Отця, що на небі!»
Молитва Церкви має свою силу, коли відбувається в згоді та єдності. Проте під час Майдану молитви українських християн не завжди відповідали цьому принципу. Одні молились за «здравие царя», а інші за його «упокой». І кого же Бог повинен був слухати?
Ми бачимо дуже різну позицію людей, які визнають себе дітьми Божими з приводу російсько-української війни. Молитви більшості українських християн і більшості російських сильно відрізняються. А що думає сам Бог з приводу цієї війни? Адже Він не є абстрактним концептом, Він є Особою, яка має волю, емоції та переконання. І оскільки Він Творець та Він є досконалий, Його погляд на все що відбувається є єдиним правильним. Він свої погляди, в тому числі також політичні, неодноразово виявляє в Біблії. Нам необхідно зрозуміти і прийняти Його спосіб мислення і оцінки.
Саме звідти береться і третій принцип, як молитись за свою країну:
- МОЛИТИСЬ ЗГІДНО З ВОЛЕЮ БОГА
Перша заповідь із всіх, які Бог заповідає звучить: «Слухай Ізраїль…» (Мк.12,29). Головна ціль молитви є почути, яка є воля Божа. Ціль християнської молитви полягає не в тому, щоб переконати Бога (саме так моляться язичники), але зрозуміти Його волю. Ми не спроможні змінити досконалі задуми Всевишнього. Наша ціль – змінити себе, точніше доторкнутись до волі Господа та проголосити: «Нехай буде воля Твоя тут на землі, як вона вже є в Тебе на Небі». А Його воля, також для України, є «не на зло, але на добро, щоб дати майбутність і надію». Іер. 29.
Дуже відомий вірш з книги Буття 15, 6: «І ввірував Аврам Господові, а Він залічив йому те в праведність». Віра Авраама, яка сподобалась Господу, це не просто його сильна воля, відсутність сумніву в Божій обітниці, а скоріше бажання Авраама, згідно з бажанням Бога. Авраам почав мріяти про те саме, про що давно мріяв Бог – про народ, який жив би за принципами істини та праведності. Про цивілізацію правди і любові. Бог в кінці кінців знайшов людину, яка бажає і посвячує своє життя заради реалізації Його бажання. Коли таке відбувається, небо сполучається з землею – твориться Божа історія.
Перешкодою в розумінні Божої волі щодо країни є фрагментарний світогляд християн. Часто цей світогляд не є цілісним та гармонійним, а скоріше набором різноманітних фрагментів, які ніяк не пасують один до одного. Це наче класти плитку у ванній, де кожна плитка з іншого магазину, іншого кольору та з іншого матеріалу. Одна плитка біблійного походження, інша made in USSR, інша взята із постмодерністської культури, а ще інша з телевізійної пропаганди. Така соді духовна еклектика.
Тим часом сутність християнства, як світогляду полягає в тому, щоб на все дивитись очима Бога. Для цього єдино правильним інструментом є Біблія. На жаль християн частіше більше формує культура, в якій вони живуть, фільми, медіа, система освіти, тощо аніж Слово Боже, яке повинно проникати будь яку сферу життя на землі. Надто часто «наші думки не Божі думки», тому і «наші дороги не є Його дорогами» (див.Іс. 55,10).
- В МОЛИТВІ ТРЕБА ОТОТОЖНЮВАТИСЬ ЗІ СВОЇМ НАРОДОМ
Новий Заповіт називає всіх, хто повірив у Господа Ісуса Христа священиками: «Ви вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого. (1 Петра 2,9) .» Принцип священика полягає в тому, щоб бути представником Бога перед народом і народу перед Богом, щоб бути каналом, через який небо сполучається з землею.
В своїх молитвах Єздра, Неемія та Даниіл завжди, при будь яких обставинах ототожнювали себе зі своїм народом. «І молився я Господеві, Богові своєму, і сповідався й казав: О мій Господи, Боже великий і грізний, що стережеш заповіта та милість для тих, хто кохає Тебе, та для тих, хто виконує Твої заповіді! Ми прогрішилися та чинили беззаконня, і були несправедливі, і бунтувалися, і відверталися від Твоїх заповідей та від постанов Твоїх. І не прислухалися ми до Твоїх рабів пророків, що говорили в Твоїм Імені до наших царів, наших начальників та наших батьків, і до всього народу землі» (Дан.9,4-6). Хоча Даниїл ніколи не звершував ні одного з цих гріхів, але він, як справжній священик, приносить з собою в молитві свій народ. Він ототожнює себе зі своїм народом. Ще більш радикально молиться Мойсей за Ізраїля, кажучи: «Якщо Ти хочеш знищити цей народ, то краще знищи мене разом із ним».
Нам, євангельським християнам треба більше вживати слово МИ у молитвах за свій народ. Блаженний народ, який має таких священиків.
Щоб ефективно молитись за Україну, треба її любити.
- РЕЧІ ТРЕБА НАЗИВАТИ СВОЇМИ ІМЕНАМИ
Кров Ісуса очищує нас від наших гріхів лише в одному випадку – якщо ми визнаємо наші гріхи (див. 1Ів.1,9).
Якщо у вас болить нога і ви прийшли до доктора, але ви не називаєте свою болячку, він не спроможний вам допомогти. Треба признаватись перед Богом в своїх національних гріхах, в своїх недоліках і слабостях. Не заради критиканства і негативізму, але заради Правди, яка робить нас вільними.
Вийти із замкнутого кола нашої історії зможуть допомогти нашому народові лише ці люди, які чітко усвідомлюють національні вади та недоліки і в своєму власному житті, а також в своїх церковних спільнотах, живуть життям вільним від цих негативних явищ. Проте свобода від них, починається з їх усвідомлення та покаяння. «Час початись суду з дому Божого» (1 Пет.4,17).
- НА ВСЕ ТРЕБА ДИВИТИСЬ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ КРОВІ ІСУСА ХРИСТА
«Говорить Господь: коли ваші гріхи будуть як кармазин, стануть білі, мов сніг; якщо будуть червоні, немов багряниця, то стануть мов вовна вони!» (Ісая 1:18). Кров Ісуса Христа спроможна чинити чудеса як в житті особистостей, так і в житті цілих народів. Все прокляте і страшне може преобразитись в славне і прекрасне. Ця влада є лише в силі крови Ісуса Христа, Його жертви та Його воскресіння.
Історія християнських пробуджень являє нам багато надихаючих прикладів, як змінювались суспільства під впливом віри в Ісуса Христа і Його Євангелію та покаяння в своїх гріхах. Яскравим прикладом такого преображення народу є Швейцарія. До 16 століття це був народ солдатів-наймитів, які за гроші воювали на чужих землях в чужих інтересах. Це справжнє прокляття, коли матері народжують синів, для того, щоб вони вмирали в чужих війнах. Але все змінилось в Швейцарії після Реформації в XVI столітті. Саме тоді цей край пережив велике біблійне пробудження і з того часу найбільш войовнича нація Європи стала зразком самого мирного народу на континенті. Швейцарія не приймала участі ні в першій, ні в другій світових війнах.
- МОЛЯЧИСЬ, ТРЕБА БУТИ ГОТОВИМ ДО ДІЇ
Молитва перед Богом не буде цінною, якщо ми не є готові також і діяти згідно з нашою молитвою. Один з отців західної Церкви св. Бенедикт вчив: «Ora et Labora», що з латині перекладається, як «молись та працюй». «Не кожен, хто каже до Мене: Господи, Господи! увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі». (Мт. 7, 21). В молитві найважливіше є почути, яка є воля Божа та сказати «амінь», і бути готовим ії виконувати.
Багато може посилена молитва праведного (Як.5,16). Отже, користуймось цією можливістю, особливо у час кризи. Коли уже станемо перед Обличчям Божим, зрозуміємо, якою потужною владою ми користувались, заступаючись за народи.
Проповідь: «Як молитись за свою країну?» можна подивитись тут:
https://www.youtube.com/watch?v=QMkV4iz1HFw&feature=youtu.be&t=3321&fbclid=IwAR2Knx-A2D0MV8DDfcPwT1gTNTKJJ-E_d7ZmLbhLehty3yiUgtL6RM5QTqo