Сьогодні, 23 лютого, в Переяславі, що на Київщині, на громадських слуханнях ухвалено рішення про знесення пам’ятника на честь «єдності України і Росії”» «Монумент на відзначення 300-річчя возз’єднання України з Росією» — так називається скандальний пам’ятник, котрий з якихось причин на восьмому році війни досі залишався в центрі Переяслава.
Довкола монументу давно точилися суперечки: змінити назву чи знести взагалі? Минулого літа місцеві депутати ставили питання про зняття пам’ятника з реєстру, але тоді не вистачило одного голосу для позитивного рішення. Наразі вердикт монументу винесли учасники громадських слухань і тепер символ «єдності» з Росією зникне з Переяслава.
Депутат Бориспільської районної ради Сергій Штепа прокоментував голосування так: «Серед присутніх майже 80% були за знесення пам’ятки і лише 16 за те щоб лишить як є… Переяславці сьогодні руйнують радянський міф про вічну дружбу з Росією, 370 років тому була лише Московія».
Рішення знести пам’ятник в Переяславі запізніле, але правильне. На тлі цієї новина варто згадати і більший аналогічний монумент, що знаходиться в центрі Києва. Саме існування Арки Дружби народів абсурдне, як мінімум з 2014 року. Цей пам’ятний комплекс зведений у 1982 році на честь 60-ї річниці Радянського Союзу і символізує собою нерозривність долі українського та російського народів.
У 2018 році на арці була намальована символічна тріщина, однак пам’ятник українському та російському робітникам досі стоїть. Нинішнє загострення протистояння з Російською Федерацією може стати приводом до знесення чи бодай реконструкції цього комплексу. Голова голови Інституту національної памʼяті Антон Дробович назвав цей пам’ятник недоречним і висловився на підтримку реконструкції площі та перенесення його до музею. Але наразі це лише ідея і жодних практичних дій (навіть засідання робочої групи) ще не відбулося.
Ми як християни продовжуємо наголошувати на важливості символів і пам’ятників, адже їх існування є декларацією ідей та ставлення до тих чи інших історичних постатей чи явищ. З 2013 року Україна активно позбувалася радянських ідолів, але варто пам’ятати і про інші шкідливі символи.
Поруч із декомунізацією Україна потребує політики позбавлення і від імперської спадщини. Успішне протистояння Кремлю не можливе без здорової оцінки історії поневолення України Росією (як Російською імперією, так і СРСР). Цей крок необхідний для цивілізаційного усвідомлення українців себе європейською, а не євразійською нацією, а також як відмова від рабського схвалення дій ворожих режимів.
