10 квітня представник Уповноваженого президент у справах дітей Віктор Шульга повідомив про страшний злочин, що трапився на Миколаївщині. У КЗ «Березківський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа-інтернат-ліцей I-III ступенів» керівництво закладу змусило 16-річну вихованку зробити аборт.
Сам факт вагітності підлітка – це вже свідчення проблем у закладі, однак примус до аборту – злочин проти матері й дитини. 16-річна дівчина хотіла зберегти вагітність, проте керівництво закладу закрило її в ізоляторі та змусило пити абортивні препарати. Пізніше вагітну дівчину привезли у лікарню, де провели саму операцію.
Як повідомляє Павло Шульга, психологічний стан матері просто жахливий. Також він зазначив, що спілкувався з іншими випускниками навчально-виховного закладу, які повідали жахливі історії про знущання і що це далеко не перший випадок вагітності в цьому інтернаті.
Аборт – це вбивство дитини, а примусові аборти – це ще й насильство над матір’ю. Страшно уявити, що таке можливо у закладах для дітей. Українська система інтернатів постійно піддається критиці (непрозоре використання коштів, неприродні умови виховання дітей, зловживання персоналом закладів своїми повноваженнями тощо). Уповноважений президента у справах дітей Микола Кулеба неодноразово наполягав на ліквідації цих закладів та створенні умов виховання дітей в сім’ях, проте реформа залишається лише теорією.
Зараз поліція відкрила кримінальне провадження за статтею 137 КК (неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей). Наразі не відомо, чому не фігурує 134 стаття КК (незаконне проведення аборту або стерилізації), але в будь-якому випадку винуватцям трагедії загрожує до трьох років позбавлення волі.
Що таке три роки позбавлення волі? Це покарання ідентичне необережному пошкодженню майна чи порушенню таємниці голосування. Ця історія знову актуалізує необхідність перегляду кримінального законодавства, адже таке покарання ніяк не враховує вбивство дитини і не захищає її. Не захищає як від аборту з волі вагітної, так і від примусового. Засудження примусового аборту наявне в законі тільки в контексті насильства проти матері, права ж дитини ігноруються.
На пострадянському просторі є жахлива традиція морального компромісу щодо абортів, а тому право на життя ненародженої та народженої дитини не є рівноцінним. В результаті маємо як ігнорування життя дитини в утробі матері в контексті примусу до переривання вагітності, так і чинне законодавство, яке дозволяє вбивати ненароджених дітей до 12 тижнів (а в деяких випадках і значно пізніше).
