Вільям Крейг, Джон Леннокс, Тім Келлер, Річард Суінберн, Уорнер Воллес, Пол Копан — ці імена майже незнайомі широкому загалу Східної Європи. Втім, як і діяльність цих людей, тобто апологетика, як правило, нецікава християнам пострадянського простору. Аби пробудити інтерес до апологетики, за це у своєму проекті «Розумна віра» взявся Михайло Абакумов.
Михайло народився і живе в Донецьку:
Навіть таку жахливу подію як війна Бог може використати для своїх благих цілей, адже саме вона була однією з тих обставин, що спонукала мене переосмислити своє життя і цінності.
За яких обставин апологетика увійшла у ваше життя?
Мій вступ на терена апологетики був дуже цікавим, оскільки я почав займатися нею ще до того, як став християнином та членом церкви. Років у 15-16, будучи підлітком-бунтарем, у зв’язку з низкою життєвих обставин, я впав у глибоку депресію і не бачив жодного виходу з цієї ситуації. У моїй сім’ї ніхто ніколи не відчував такого стану і теж не знав, чим допомогти. Почуття приреченості і безвиході давило на мене, і я думав про те, щоб покінчити життя самогубством. Але в той особливо важкий для мене період я став серйозно замислюватися про найбільші питання життя: навіщо я живу? Чи є в моєму житті якийсь сенс? Чи є життя після смерті? Чи існує Бог? Якими є витоки моралі? Тому одного разу я вирішив дослідити питання буття Бога і проаналізувати найкращі аргументи за і проти.
Я взяв топ-книги з атеїзму, такі як «Бог як ілюзія» Річарда Докінза, «Бог не любов» Крістофера Хітченса, «Кінець віри» Сема Харріса та інші праці, з одного боку — і паралельно з ними праці провідних апологетів, таких як Вільям Лейн Крейг, Джон Леннокс та Френк Турек, і почав моє дослідження. Я читав книги, дивився дебати та лекції, записував найкращі тези. Вже не пам’ятаю, коли точно я випадково натрапив на дебати Вільяма Лейна Крейга та Крістофера Хітченса, але точно знаю, що вони мені показали, наскільки вагомими є докази існування Бога. Зрештою, після багатьох місяців боротьби з сумнівами, я віддав своє життя Христу. І це назавжди змінило моє життя.
А потім з’явився подкаст «Розумна віра». Розкажіть про ваш проект та його цілі?
Моє служіння в апологетиці — це не просто розвага чи хобі, воно — все моє життя. Я живу цим, я дуже люблю це, і ніколи не втомлююся від роботи в цій сфері. Ідея перекладу матеріалів з апологетики російською мовою народилася відразу після перегляду дебатів доктора Крейга, оскільки незабаром я усвідомив, що російською практично неможливо знайти апологетичні праці, в той час як на тему «нового атеїзму» їх безліч. Спостерігаючи за іноземними каналами та їхніми авторами, я також зрозумів, що хочу познайомити російськомовну аудиторію з найкращими аргументами на користь та захист християнських переконань, хочу показати значних філософів, науковців та богословів, хочу допомогти глядачам відповісти на їхні найглибші та найважливіші питання.
Одного разу я вирішив дослідити питання буття Бога і проаналізувати найкращі аргументи за і проти.
Оскільки служіння доктора Крейга було мені дуже корисним і близьким до серця, я вирішив, що хочу стати частиною його служіння. Пізніше я дізнався, що вони (команда Крейга — прим. авт.) розвивають свій проект на міжнародному рівні за допомогою так званих chapters або «підрозділів» у різних куточках світу. Їх уже понад 200 по всій Землі! Я почав молитися про це, старанно вивчати англійську та опрацьовувати матеріали доктора Крейга. Зрештою, я подав заявку на відкриття підрозділу в Україні, і після проходження іспиту отримав позитивну відповідь. Більше того, вони були дуже раді цьому, і навіть сказали, що саме молилися за те, щоб з’явилася людина в Євразії, готова займатися цим! На самому початку я був зовсім один, але через Божу милість згодом до мене стали приєднуватися люди, з відкритими серцями служителів. І що найдивовижніше, вони знаходили мене самі! На поточний момент наша команда ще невелика, і ми потребуємо нових людей, але цього достатньо, щоб продовжувати рухатися вперед.
Ми намагаємося вводити глядачів у курс справи про останні роботи у сфері апологетики, а також створювати різноманітний контент, висвітлюючи різні теми, такі як існування душі, навколосмертний досвід, іудаїзм, іслам, математика тощо. Намагаємось охопити всі основні питання християнської віри, наприклад, достовірність Писання, Божественність і Воскресіння Христа, розуміння закону, етика Старого Заповіту та багато іншого! Знаючи про найкращі аргументи та заперечення, християнину буде дуже легко відповідати на простіші питання.
Одна з цілей моїх інтерв’ю з різними християнськими фахівцями полягає в тому, щоб спонукати християн до вивчення питань, що їх цікавлять, та познайомити з тими людьми, які дадуть відповідь на їхні життєві виклики, будуть близькі їм за духом. І незважаючи на порівняно невелику аудиторію нашого служіння, я отримав безліч позитивних відгуків про цей проект: хтось зміцнився у вірі, хтось знайшов для себе мислителя, який відповів на його потреби, а хтось навіть прийшов до Христа! Це торкає мене до сліз!
Яких провідних апологетів Східної Європи ви можете назвати?
На жаль, через сумну політику колишнього СРСР, у нас розвиток богослів’я зупинився на довгі роки, саме тому більшість апологетів, та й загалом богословських досліджень йдуть із Заходу. У Східній Європі апологетика є слабкорозвиненою сферою, а зацікавлених у ній людей ще менше. Я можу виділити двох людей: Сергія Худієва та Сергія Головіна. Їхні переконання відрізняються з низки питань, проте вони обоє прагнуть захистити християнську істину всією душею та серцем. Я знайомий з ними та їхніми роботами особисто, записував з ними подкасти, і тішуся, що в Європі є такі люди, віддані служінню в апологетиці.
Разом із Сергієм Худієвим ми відповідаємо на популярні заперечення атеїстів, зокрема зараз у планах зробити кілька оглядів на нові книги, наприклад, на «Переростаючи Бога», найвідомішого атеїста Річарда Докінза. А завдяки Сергію Головіну та його Християнському науково-апологетичному центру я отримав можливість перекласти цілу низку книг, які вони видали російською мовою. Останні з них: «Чи є Бог моральним чудовиськом?» Пола Копана та «На сторожі» Вільяма Лейна Крейга. Я дуже тішуся виданню цих книг, адже вони вже стали класикою апологетики та зіграли формуючу роль особисто в моєму житті.
Для пересічного християнина слово «апологетика» не зовсім зрозуміле. А заняття апологетикою здаються, якщо не архіскладною справою, доступною небагатьом, то точно непотрібною у повсякденному ходінні з Богом. Яке місце має займати апологетика у житті кожного з нас і чому? Які її принципи та завдання?
На самому початку мого духовного шляху це слово було мені незнайоме. Пам’ятаю, якось випадково натрапив на християнський канал, а там виступав один відомий дослідник, на екрані висвітлилося його ім’я та підпис: апологет. Тоді я задумався, що означає цей термін і почав копатися у словнику. Насправді, термін «апологетика» має різні визначення, і кожен апологет розуміє його по-своєму, хтось пропонує більш витончені визначення, хтось менше. Наше служіння дає таке визначення:
Апологетика — це галузь християнського богослів’я, яка прагне надати раціональне обґрунтування християнським твердженням про істину.
Це визначення може здатися дещо складним, проте воно дуже точно передає суть цієї сфери діяльності — надати раціональне (чи розумне) підтвердження християнським переконанням. І таким чином, у найширшому розумінні, кожен християнин є апологетом, бо кожен християнин дотримується певних переконань. Але все питання в тому, чи є ти хорошим апологетом чи поганим апологетом? Адже християни регулярно стикаються з нападками з боку супротивників християнської віри, з питаннями скептиків та новонавернених, та й що приховувати, ми всі боремося із особистими сумнівами! Саме тому апостол Петро закликав християн:
«А Господа Христа святіть у ваших серцях, і завжди готовими будьте на відповідь кожному тут використовується грецьке слово «апологія» від якого і стався термін «апологетика», хто в вас запитає рахунку про надію, що в вас, із лагідністю та зо страхом» (1-ше послання Петра 3:15).
А апостол Павло підтвердив цю думку:
«Зброя бо нашого воювання не тілесна, але міцна Богом на зруйнування твердинь, ми руйнуємо задуми, і всяке винесення, що підіймається проти пізнання Бога, і полонимо всяке знання на послух Христові» 2 до Коринтян 10:4-5
По суті, Павло чудово пояснює основні принципи апологетики! Тому я вважаю, що апологетика — це невід’ємний елемент у житті кожного християнина, адже навіть якщо він не усвідомлює цього, він все одно його застосовує! Зрозуміло, зовсім необов’язково вдаватися до апологетичних глибин, вивчаючи, наприклад, принцип причинності, тонко вивірений Всесвіт тощо. Досить просто навчитися розуміти, формулювати та захищати основні християнські істини. Це, фактично, є метою нашого служіння, і «Школи апологетики» зокрема — проекту, який ми проводимо як онлайн, так і локально для помісних церков.
У контексті культурної апологетики наш освітній проект «Християнська Відкрита Академія» та медіа-ресурс «Християни для України» — в апологетичному авангарді!
Точно! Я був приємно здивований, коли дізнався, що у нас в країні є Християнська відкрита академія та ще й зі зручною онлайн-формою навчання. Ставши її студентом, я можу сказати, що проект вражаючий. Тут дуже якісна добірка спікерів, яка забезпечує християн всім необхідним для протистояння безбожному мейнстрімінгу прийняті масою людей ідеї, переконання, дії — прим. авт. і обстоювання основ західної цивілізації, благами якої ми користуємося і захоплюємося. Наполегливо рекомендую Академію всім християнам.
Апологетика — це невід’ємний елемент у житті кожного християнина, адже навіть якщо він не усвідомлює цього, він все одно його застосовує!
В Академії я мав можливість побачити добре знайомих мені апологетів зі світовим ім’ям, наприклад, Джона Леннокса. До речі, якось я брав у нього інтерв’ю, і це була одна з моїх найкращих розмов. Але спілкування з легендою «не може бути забагато». Тому мені було цікаво слухати його і на вебінарі, на якому він розповів про застосування біблійних принципів у сьогоднішніх реаліях на прикладі історії про пророка Даниїла, яка стала основою його книги «Проти течії: Натхнення Даниїла в епоху релятивізму». Майже так само називається і новий документальний фільм, в якому знявся професор Леннокс — «Проти течії: у пошуках Бога в епоху науки».
Скріншот подкасту з каналу «Разумная вера» з Джоном Ленноксом (віконечко знизу).
Оскільки я впевнений, що християни завжди мають дивитися на події та явища через призму Божого Слова, я регулярно читаю медіа-ресурс «Християни для України», який висвітлює актуальні новини України та сучасного світу з християнської перспективи. А в час інформаційної революції це необхідно ще й тому, що пропаганда хибних ідеологій заполоняє інформаційний простір із величезною швидкістю. І треба докласти зусиль, щоб не потрапити на їх гачок.
Які виклики стоять перед сучасним християнством? Яке місце займала апологетика у попередніх поколінь християн?
О, дякую за це дуже важливе та актуальне питання! Апологетика була одним із ключових та фундаментальних служінь у ранній церкві. Ранню епоху церкви навіть називають періодом апологетів! Хто знає, що було б із християнством сьогодні, якби не їхні праці із захисту віри від язичників, юдеїв та просто скептиків. Можна згадати роботи Філона Олександрійського, Юстина Філософа, Орігена та багатьох інших Божих чоловіків. Перед ними стояли виклики та проблеми їх часу, наприклад, гностична брехня мала великий попит у ранній церкві, а підроблені євангелія видавалися за праці апостолів. Тому раннім апологетам треба було дати обґрунтовану відповідь на ці проблеми, що вони успішно й робили. Сьогодні прихильників гностицизму дуже мало. Були й інші питання, пов’язані з ідолопоклонством, стійкістю перед гоніннями і діалогом церкви з державою.
Але сьогодні перед нами стоїть не менше труднощів! Питання, пов’язані з текстовою критикою, атеїзмом, іншими релігіями, ЛГБТ, секулярністю, постмодернізмом, інформаційною революцією та більш значущою роллю медіа, сексуальною революцією, абортами — дуже актуальні зараз. Ми регулярно отримуємо питання на ці теми — і християнин повинен бути готовий дати осмислену відповідь. А без попередньої підготовки це просто неможливо. Саме тому, ми пропонуємо апологетичні курси, робимо подкасти, створюємо анімаційні відео, які яскраво та доступною мовою відповідають на складні питання.
Апологетика була одним із ключових та фундаментальних служінь у ранній церкві.
Читання і вивчення Писання є важливим, але апологетика допомагає ефективно застосовувати це серед невіруючого світу! Більше того, апологетика не просто допомагає руйнувати бар’єри, які будують опоненти християнства, і зміцнює у вірі людей, вона грає ще одну важливу роль, а саме — формує культуру! Це дуже важливе завдання, оскільки Євангеліє ніколи не проповідується в ізоляції. Наприклад, уявіть собі, якою була би ваша реакція, якби ви почули в Україні індуїста, який проповідує про ілюзорність світу? Напевно, ви не сприйняли б його серйозно. Однак де-небудь в Індії, його позиція видається їм дуже розумною. Чому? Інша культура! На жаль, у багатьох країнах Європи християнство настільки мало впливає на культуру, що багато людей сприймають його так само, як ми індуїста. Це величезна проблема, яку можна вирішити лише спільним впливом на культуру: на науку, медицину, мистецтво, медіа. І щоб це зробити нам потрібна апологетика. Хтось сказав, що сьогодні слово «благовістя» означає слово «апологетика», і я згоден із цим! У наш скептичний час вже недостатньо просто цитувати Біблію, люди хочуть чути аргументи, докази, свідчення, логіку.
Апологетика дозволяє руйнувати бар’єри і наближатись до сердець людей, навіть закритих. Подумайте, наприклад, про Клайва Льюса. Закоснілий атеїст, який більшу частину життя відкидав Бога, після розгляду доказів на користь християнства, повністю змінив своє життя і вплинув на мільйони людей. Дух Святий використав аргументи, щоб привести його до Себе. Таким чином, якщо ми серйозно ставимося до Великого доручення Христа і хочемо відповісти на сучасні виклики, що стоять перед людством, ми маємо вітати апологетику у наших церковних колах.
