Минулого року китайський уряд багато разів демонстрував свою тоталітарну сутність. Це були як утиски віросповідання, масштаби яких вже обговорюються на міжнародному рівні, так і прямі спроби підпорядкувати собі Гонконг, що вилилося в масштабні протести, які пропекінська влада намагалася придушити за будь-яку ціну. Цю негативну тенденцію китайське керівництво перенесло і в новий рік.
З 1 лютого цього року набере чинності закон, яким регулюватимуться відносини між релігійними організаціями та державою. Ним передбачено низку дійсно репресивних нововведень. Тепер держава буде регулювати всі процеси в релігійних громадах – від контролю віровчення до фінансових питань. Так, законом передбачено, що “Без схвалення відділу релігійних справ народного уряду або реєстрації у відділі цивільних справ народного уряду жодна діяльність не може здійснюватися від імені релігійних груп”.
Що ж до християн, які не бажають коритися новим правилам, тут уряд діє рішучо в гірших традиціях комуністів СРСР. Справжні християни фактично оголошуються злочинцями, як-от пастор Ван І з Сичуаню. 30 грудня 2019 року Проміжний суд Ченду, провінції Сичуань ухвалив обвинувальний вирок священнослужителю за “злочини підбурювання до підриву державної влади” і “незаконні бізнес-операції” (проведення богослужінь в незареєстрованій церкві). Ван І засуджений до 9 років в’язниці, позбавлений політичних прав на 3 роки і має сплатити 50,000 юанів штрафу. Як ми бачимо, контроль над світоглядом громадян став одним з ключових напрямків комуністів Піднебесної.
За повідомленням Le Fifaro, китайська влада наполегливо закликала представників основних культів внести поправки в переклади вихідних релігійних текстів, щоб привести їх у відповідність з “вимогами нової епохи”. Так, мова йде про пряме переписування Біблії на догоду Компартії. Сьогодні китайські чиновники прямо вимагають рівнятися на політику партії навіть в трактуванні релігійних текстів, а на незгідних з лінією уряду чекають переслідування
Та найгірше в цій історії – це поглинання державою церкви з імітацією свободи віросповідання. Після минулорічних скандалів із поширенням інформації про прямі переслідування релігійних меншин, Пекін намагається показати консенсус довкола питання функціонування релігійних організацій шляхом простої зміни їх суті. Тут постає давня проблема підпорядкування християнського вчення до волі світської влади. Подібну політику завжди проводили тоталітарні правителі та просто атеїсти при владі (наприклад, нацисти, які намагалися зробити церкву рупором своїх ідей чи комуністи в СРСР, чиїми руками була створена РПЦ, де-факто підпорядкована КДБ).
В цих умовах християни стоять перед важким вибором: підкоритися владі, скорегувати віровчення та чекати наступних повелінь уряду чи залишитися вірними Христу й Писанню, зберігаючи всю повноту християнської віри. Ісус ще дві тисячі років тому чітко говорив про цей вибір: “Пригадайте те слово, яке Я вам сказав: Раб не більший за пана свого. Як Мене переслідували, то й вас переслідувати будуть; як слово Моє зберігали, берегтимуть і ваше. Але все це робитимуть вам за Ім’я Моє, бо не знають Того, хто послав Мене” (Від Івана 15:20-21).
