Так часто християнам доводиться чути перестороги про можливі утиски віруючих людей у розвинених країнах через їх тверду позицію та консервативні погляди на питання моралі й сексуальності. Однак, зазвичай, про такі випадки мало відомо широкому загалу.
Представники ліволіберальних середовищ систематично звинувачують людей із традиційними поглядами на сім’ю у цькуванні, приниженні чи навіть жорстокості. Подібний меседж лунає і з мейнстрімних ЗМІ, формуючи образ фанатичного і агресивного консерватора на противагу миролюбного й доброзичливого прихильника ЛГБТ.
Та чи справді сучасні ліберали є ліберальними? Чи готові вони самі толерувати людей, що з ними не погоджуються? Історія із британського міста Елі свідчить про протилежне.
Життя місцевого пастора Кіта Вотерса кардинально змінилося після публікації в твіттері заклику до християн не брати участь в “місяці гордості”: “Християни не повинні підтримувати або брати участь у місяці гордості ЛГБТК, запланованому на червень. Він пропагує культуру та заохочує дії, що суперечать християнській вірі та моралі. Він особливо шкідливий для дітей”.
Здавалося б типовий християнський твіт, але короткий текст призвів до цькування пастора. Окрім безлічі негативних та образливих коментарів він отримав чимало погроз фізичної розправи. Одного разу місцевий мешканець збив пастора, що їхав на велосипеді, щоб останній “переосмислив свої слова”. В іншому випадку дружина Кіта Вотерса зустріла на власному ґанку представників похоронної служби, які мали організовувати “похорон” її чоловіка.
Але й на цьому скандал не скінчився. Обурення прихильників ЛГБТ призвело до професійних проблем священнослужителя. Неповна зайнятість пастора дозволила йому працювати з 2017 року в місцевій початковій школі. Але один твіт призвів до догани з боку керівництва за ніби-то “компрометацію школи та порушення правил поведінки” та подальшої відставки. Тобто абсолютно тактовне висловлення власних християнських поглядів стало трактуватися, ніби щось непристойне та аморальне.
Заручившись підтримкою адвокатської групи “Християнський правовий центр”, Кіт Вотерс подав позов проти школи за незаконне звільнення. Те, що з ним сталося, пастор прокоментував так: “Це був напад не тільки на мої християнські переконання, але і на кожного, хто наважиться поставити під сумнів ці теми публічно. Найбільше хвилює те, що така історія, як моя, стає нормою”.
Ситуація парадоксальна і по-особливому показова. Приклад британського пастора – це не просто одиничний випадок, але яскрава демонстрація подвійних стандартів людей, які переконують весь світ у власній ліберальності та прийнятті кожного.
Заручившись політичною підтримкою та суспільною думкою про прийнятність власного способу життя, ЛГБТ-спільнота завжди намагається примусити мовчати всіх, хто не розділяє їх трактування сексуальності. Дуже наївно буде думати про поширення подібної практики лише в західних державах. В Україні ми бачимо те ж саме. Ті публічні персони, які не бояться відкрито говорити про загрози неомарксизму та гендерної ідеології, вже висміюються та піддаються цькуванню з боку так званих “правозахисних” організацій та засобів масової інформації.
Особливо небезпечним прецедентом може стати ухвалення у законопроекту №0931, голосування за який планується у вівторок. Цим законопроектом передбачається відповідальність за вислови, що можуть трактуватися як “дискримінаційні”. І, на жаль, відповідний комітет Верховної Ради відхилив поправку про гарантування свободи совісті в контексті боротьби з дискримінацією.