22 жовтня Синод Російської православної церкви затвердив інструкцію щодо прийняття священнослужителів і мирян з українських православних структур до складу Московського патріархату. Документ передбачає низку умов, спрямованих на знищення будь-яких ознак української ідентичності православного вірянина, зречення від попередніх переконань, а в окремих випадках — навіть повторне хрещення. Ці вимоги створюють механізм повного поглинання українського православ'я на тимчасово окупованих територіях.
Як повідомляє Антифон, посилаючись на документ «Вказівки щодо прийняття з українських розкольницьких структур осіб, які бажають приєднатися до Російської Православної Церкви», священники будуть зобов’язані пройти так зване «канонічне дізнання». РПЦ перевірятиме обставини їхнього рукоположення, діяльність і погляди в період перебування в українських церквах. Якщо священник виступав проти РПЦ або писав у соцмережах критику щодо неї, то від нього вимагатимуть зречення від попередніх переконань.
При цьому документ виходить із позиції, що Православна церква України (ПЦУ), Українська православна церква Київського патріархату (УПЦ КП) та Українська автокефальна православна церква (УАПЦ) є розкольницькими структурами, а їхні таїнства не мають визнання. Відповідно до інструкції, миряни, які були хрещені в ПЦУ, УПЦ КП або УАПЦ, повинні пройти хрещення повторно. Винятком є лише ті, які були хрещені в УПЦ (МП) і лише потім перейшли до українських церков, але навіть такі повинні будуть пройти через таїнство покаяння.
Ті громади, які переходять до РПЦ, зобов’язуються прийняти її статут, внутрішній порядок управління та підпорядкування. Документ прямо зазначає, що громади не мають права вимагати особливого богослужбового устрою чи адміністративного статусу, тобто немає ніяких можливостей для існування навіть формального українського православ’я. Також не передбачено проведення богослужінь українською мовою, а тільки церковнослов’янською.
Важливо зазначити, що в документі є навіть інструкції для «місіонерів РПЦ», щоб переконувати українських православних, що українські церкви є нелегітимними. Наприклад, подаються такі тези: Томос про автокефалію для ПЦУ — це наслідок «політичних амбіцій» або що повна церковна єдність є лише в РПЦ (що не відрізняється від риторики УПЦ (МП)).
У контексті умов «прийняття» православних громад до РПЦ слід пам’ятати, що на окупованих територіях немає легальних громад українських православних церков. Ба більше, навіть громади УПЦ (МП) на цих територіях автоматично стають частиною РПЦ. Там не передбачено ніякого українського православ’я навіть у підпорядкуванні Московському патріархату. Ще з 2022 року ніхто з УПЦ (МП) офіційно не коментував цю церковну анексію, хоча ієрархи цієї церкви постійно звинувачують Україну в нібито «обмеженні свободи віросповідання». Опублікований 22 жовтня документ лише підтверджує той факт, що в РПЦ ніколи не передбачали ніякого українського православ’я, а також доводить чітку мету русифікації і ворожості до всього українського.